Намібія – Марокко 1:5
Поєдинок тривав 4 хвилини 57 секунд. Чи навіть 59 секунд. У обох випадках намібійців відправляв у нокдаун прудконогий Суфьян Аллуді. У обох випадках марокканцям вистачало мінімуму зусиль для подолання захисту суперника, що своєю міцністю не поступався аркушу паперу. Не працювала підстраховка, хавбеки не встигали завадити супернику швидко розпочати атаку. І це у перші хвилини, коли сил ще вдосталь. Замало, виходить, майстерності.
Збірна Намібії хоч якось налагодила більш-менш виразну гру, але підтримувати її на цьому рівні спроможна була не більше 10-15 хвилин. Цього, щоправда, виявилося достатньо, аби нагадати всередині тайму, що хороших комбінацій можна чекати від обох команд.
Бадра Каддурі, котрий пропустив діагональну передачу з центру на фланг, можна вважати «асистентом» Браяна Бренделла (найкращого гравця збірної Намібії у цьому матчі). Динамівський «Електронік» у деяких епізодах діяв занадто метушливо, заробив (єдиним з марокканців) жовту картку.
Огріхи в діях Каддурі ледь не єдине, що мало турбувати Анрі Мішеля у першому таймі. Солідно виглядали центральні півзахисники Сафрі та Кабус. Клас виконавців, зібраних в атаці, був достатньо високим для невимушеної комбінаційної гри.
На позиції плеймейкера — Юссеф Хаджі. Ближче до воріт суперника розташувалися Сектіуї, Шамах та Аллуді. Жоден з них не діяв на одній конкретній позиції, багато рухався. Після кількох «обертів» цієї каруселі будь-хто з намібійських оборонців був легкою здобиччю для любителів хизуватися своєю технікою.
Коли марокканці забивали втретє, Сектіуї кілька разів «смикнув» на лівому фланзі Каїмбі і спокійнісінько навісив. Розхитаєш одного — розхитаєш увесь захист. У штрафному ніби й залишалися троє партнерів Каїмбі по обороні. Але кожен з них виглядав ходячою позиційною помилкою.
Аллуді в житті не зробить легшого хет-трику. Марокканці навряд чи знову зустрінуться на цьому турнірі з таким простим суперником. Цікаво буде подивитися на їхню атаку у протистоянні із соліднішим опонентом.
Нігерія – Кот д’Івуар 0:1
Дуель важковаговиків. У першому таймі щільна, компактна гра. Спадала на думку аналогія із сумо. Та ще й поле таке, що зроби його на метр вужчим і воно перетвориться на бігову доріжку. До штрафного майданчика не проскочити, яким би хитрим та технічним ти не був. Залишалося бити здалеку. Спробували Кану, Мартінс, брати Туре, Дрогба. Найкращим «артилеристом» ледь знову не показав себе Тайво. (Щосили вгатив зі штрафного у перекладину).
Але більше він на половину поля івуарійців майже не потикався. Один цікавий рейд лівим флангом за увесь тайм.
Нігерійці більше атакували правим флангом, де розташувався Утака. Ближче до протилежного флангу діяв Олофіньяна, але схоже, що потрібен він там був, аби відлякувати від набігів на чужу територію Ебуе.
Івуарійці швидко пристосувалися до правостороннього руху команди Фогтса. Калу миттєво відтягувався назад і допомагав Бока. Та ще й з центру зміщувався на цей фланг або Зокора, або барселонський Туре.
Нігерійці, щоправда, демонстрували не гіршу злагодженість, коли наставала їхня черга захищатися. Максимальна концентрація. Підкати найвищого ґатунку у виконанні Джозефа Йобо — окраса першого тайму. Як би не маневрували попереду Дрогба, Калу та Діндан, всюди на них чекав теплий прийом. Ніде вони не залишалися на самоті.
Коли на 59-й хвилині арсенальський Туре отримав м’яч у штрафному майданчику (івуарійці подавали кутовий), нікого навколо не побачив і небезпечно пробив, здалося, що це вмонтований з іншого матчу фрагмент. Та вже за пару хвилин Якубу помітив вилом між цеглинками іншого захисного муру, і вивів на ворота Мартінса.
Два моменти-натяки найкраще зрозумів Калу. Підхопив м’яч, який у підкаті вибив Йобо, і, дарма що худорлявий, пішов пробоєм. Дриблінг — навдивовижу гарний. Намисто із захисників вийшло добірним.
У нігерійців в цей час вже не було на полі їхнього майстра нанизувати суперників на нитку хитрющих фінтів. Кану травмувався. Оконкво, котрий його замінив, ще не готовий верховодити партнерами.
Ближче до штрафного суперників почав грати Мікел. Ані він, ані Одемвінґі та Макінва, які виходили вже за рахунку 0:1, не спромоглися впорядкувати гру Нігерії в атаці.
Малі – Бенін 1:0
З самого початку малійці енергійно прагнули переконати суперника віддати три очки. Потужний тандем опорників Кейта – Діарра підтримував атакувальну четвірку Дебеле – Д. Траоре – Туре – Кануте. Пересування гравців з цього квартету нагадували дії нападу марокканців у матчі з Намібією, тільки малійський варіант мав більше «м’язів». Та й суперник був значно впертішим.
Бенінці категорично відмовлялися визнати перевагу збірної Малі. Трималися вони гідно, на спроби зіштовхнути їх геть відповідали жорсткою грою, і не втрачали чіткості взаємодії.
В атаці бенінці покладалися на стандарти та дальні удари, і у першому таймі цілком могли забити.
Малійці, якщо вже до штрафного майданчика їх майже не пускали, почали другий тайм з дальніх ударів. Поки цим займався Кейта, турбуватися мали хіба що представники пташиного світу Гани. А от варто було пробити здалеку Кануте, як знадобилося втручання голкіпера. Драман Траоре готувався добити, але захисник бенінців Гаспо вирішив, що Кануте заслужив ще один шанс. З одинадцятиметрової позначки Фредді не схибив.
Окрилені малійці заграли в атаці ще краще, і знову наразилися на рішучу відсіч. Гра пішла весела, здатна захопити навіть тих, хто нікого із суперників не підтримував.
Якщо Бенін і не набере у цій групі жодного очка, то принаймні, якщо так гратиме і далі, добряче поганяє фаворитів.
