Збірна України: Про м'ячі, забиті та пропущені, з 85-ї хвилини

Після "пізнього" переможного голу Зінченка у матчі з чехами, було відчуття, що сталося дещо не надто типове, що таке радше мало б трапитися не на нашу користь, що це наша збірна бозна скільки разів випускала перемогу, а от навпаки якщо й було, то вкрай рідко. Тож захотілося перевірити скільки ж м'ячів збірна України забила та скільки пропустила починаючи 85-ї хвилини. І цифри дещо дивують, бо вимальовується не така вже й сумна картина.

Почнемо з товариських матчів, адже свій перший м'яч збірна України забила на 90-й хвилині свого дебютного поєдинку, товариського, з угорцями. Той удар не вплинув на підсумок матчу, бо вже програвали 0:3. Однак потім у товариських зустрічах був лише один подібний випадок. У липні 1998-го Андрій Шевченко вразив ворота поляків за рахунку 0:2. Значно більше випадків протилежного змісту, коли точні удари на останніх хвилинах закріплювали перевагу нашої збірної.

Загалом таких м'ячів шість у п'яти матчах (Бєлік та Воробей відзначилися наприкінці матчу із Сирією напередодні ЧС-2006). У двох випадках пізній гол приносив команді нічийний результат. У серпні 1994-го, у ворота збірної ОАЕ, свій єдиний м'яч за збірну забив Борис Фінкель. Більш свіжий випадок - гол Селезньова у матчі з поляками у вересні 2010-го. Маємо три товариських поєдинки, в яких перемогу було здобуто завдяки пізньому голу. У квітні 2002 року Анатолій Тимощук забив переможний м'яч грузинам на 93-й хвилині. Потім у жовтні 2005-го точний удар Андрія Гусіна з пенальті дозволив переграти японців. А гол Марко Девіча австрійцям назавжди запам'ятався як гол забитий завдяки львівському стадіону.

Якщо говорити про пізні м'ячі у наші ворота, то у товариських матчах їх було 16 у чотирнадцяти поєдинках. Примітною стало гра з французами у Донецьку, коли суперник тричі забив на останніх хвиилинах. Це був один із шести випадків, коли саме таким чином збірна України поступалася у товариській грі. Лише одного разу такий гол суперника вже не мав значення, бо українська команда на той момент поступалася в рахунку. Було це у вересні 1994, під час першого у історії збірної азійського вояжу, у матчі з корейцями. У п'яти випадках подібні голи не зіпсували настрій, бо все зрештою закінчувалося перемогою. Ще двічі суперникам вдалося таким робом досягти нічиєї.

Отже у товариських матчах справді баланс таких м'ячів ніби не надто приємний (13-16) та й співвідношення перемог та поразок (3-6) теж. То й справді є чого сумувати, є підстави вважати, що нам значно частіше "не щастило" на останніх хвилинах, аніж навпаки? Дивимося тепер статистику відбірних матчів та поєдинків у фінальних турнірах чемпіонату світу та Європи. Забито 27 пізніх м'ячів, пропущено одинадцять. Нехай ці 27 розподілені на 25 матчів, однак все одно різниця відчутна. Що мабуть точно зменшує враження від такого розриву, то це те, що 16 з цих м'ячів забивали коли команда мала перевагу в рахунку, іноді більш ніж відчутну. Натомість навпаки це сталося всього тричі, та ще й два випадки пов'язані з фіаско на ЧЄ-2016. У компенсований час нашій збірній забивали німці та північні ірландці.

Виокремити у цьому списку варто гол Ечеберрії у київському матчі 2003 року з іспанцями. Гості після цього удару вийшли вперед, однак Горшков встиг зрівняти. Тричі українська збірна програвала матчі відбірного циклу через пізній гол суперника. 11 жовтня 1995-го Удович завершив камбек словенців (після першого тайму українці вигравали 2:0). Вдруге це сталося у червні 2003-го, коли Харістеас приніс перемогу майбутнім чемпіонам Європи. Цікаво, що за кілька днів до цього збірна України обіграла у Львові команду Вірменії завдяки голу Федорова на 92-й хвилині. Ще одна пізня поразка нашої збірної сталася 1 квітня 2009 року на "Уемблі".

Чотири рази на останніх хвилинах втрачали перемогу. Щоправда це не мало значення 3 вересня 2005 року, бо гол данця Сьорена Ларсена на 93-й (а як інакше?) хвилині, гарантував збірній вихід на чемпіонат світу. У інших випадках, у виїзних матчах з Вірменією, Грузією та Англією, було вже не так весело. Лише одного разу гол суперника наприкінці відбірного матчу не завадив виграти. Але ж у якому важливому матчі це було.

І як не згадати матч-відповідь, в якому вирішальний м'яч було забито на 87-й хвилині. Андрій Шевченко, до речі, 6 разів відзначився у досліджуваний відрізок ігрового часу, 5 з них у відбірних матчах. Наприклад у кваліфікації чемпіонату світу-2010 саме його гол з пенальті допоміг здолати білорусів.

А відкриває список пізніх переможних м'ячів збірної України у відборах чемпіонатів світу Юрій Максимов. Той гол, як і сама перемога, досі залишаються серед найпам'ятніших у історії команди. У тому ж циклі Сергій Ребров забив єдиний м'яч албанцям на 86-й хвилині. На старті історичної кампанії за путівку на Мундіаль у Німеччині був переможний удар Руслана Ротаня у Казахстані.

Гол Зінченка став першим пізнім переможним м'ячем після вже згаданого пенальті Шевченка у грі з білорусами. Десять років минуло, майже день у день. Може й тому з'явилося це відчуття, що подібне частіше вдається нашим суперникам, попри те, що з дня останньої такої поразки у відбірному матчі збігло дев'ять з половиною років. А може думати цілком природьно для уболівальників команди, що програла стільки плей-оф й лише двічі здолала кваліфікацію чемпіонату світу або Європи. А як закінчувався успішний відбір на європейську першість? Голом Андрія Ярмоленка на 97-й хвилині.