Fútbol mexicano: Chicharito Hernandez

Останні хвилини матчу, переконлива перевага — хороша нагода випустити на поле юного дебютанта. Особливо коли йдеться про клуб, що принципово відмовляється від іноземців і серйозно розраховує на власних виконавців. Тож дев’ятого вересня 2006 року у першій команді мексиканського «Чивас» дебютував Хав’єр Ернандес. Він вийшов на поле на 81-й хвилині, а вже за шість хвилин забив свій перший у «дорослому» футболі м’яч.


Чудовий, здавалося б, привід вже зараз, коли Ернандес став гравцем МЮ, пишномовно проголосити той день народженням нової зірки, що одразу гучно про себе заявила. Але це не зовсім так. Наступного разу Ернандес відзначився за «Чивас» у січні 2009-го.


Що відбувалося упродовж цих двох з гаком років? Нічого, що сподобалося б любителям футбольного гламуру. Ернандес частіше грав за «Тапатіо» (фарм-клуб «Чивас»), аніж за першу команду мексиканського гранда, і наполегливо працював. Про нього говорять як про людину надзвичайну скромну, але коли він виходить на поле, впевненості Хав’єра можуть позаздрити значно досвідченіші футболісти. Схоже, що це є результатом постійного самовдосконалення, рисою людини, котра готова зустріти свій шанс і одразу ним скористатися.


Оскільки у «Чивас» президентові не потрібно щороку займатися порожньою балаканиною про «мексиканізацію», кожен молодий гравець знає, що шанс у нього буде. Тому так спокійно й готувався Ернандес до появи вже у основному складі, робив все, аби бути здатним зіграти так, щоб запам’ятали не лише один вдалий вихід на заміну, а цілу серію яскравих матчів.


У чемпіонаті Мексики ця серія почалася у липні минулого року і закінчилася наприкінці березня 2010-го. Закінчилася, бо збірній треба готуватися до чемпіонату світу. Тож усіх кандидатів на поїздку до ПАР забрали з клубів заздалегідь. Дід Хав’єра грав на Мундіалі у 1954 році, батько — у 1986-му, настала черга Чичаріто (Chicharito — Горошинка, прізвисько, яке Ернандес успадкував від батька).


Клаусуру-2010 Хав’єр розпочав трьома дублями. Може, навіть більше, аніж у минулому чемпіонаті, впадала в око його неймовірна здатність блискуче орієнтуватися у будь-якій ситуації, миттєво приймати точне рішення та безжально карати захист суперника за найменшу помилку.


Жоден інший форвард у Мексиці не забивав у цьому сезоні стільки різних за стилем та манерою виконання м’ячів. Ернандес може вигулькнути перед воротарем або вискочити з-за спини оборонця на флангову передачу і одним дотиком переправити м’яч у сітку, може філігранно, причому з обох ніг, пробити з середньої дистанції.


Діапазон дій Ернандеса не обмежений штрафним майданчиком. Він регулярно зміщується на фланги і віддає звідти вивірені передачі на партнерів, котрі підключаються до атаки з глибини. Саме різнобічність його таланту дозволила «Чивас» вигравати на старті сезону навіть ті матчі, у яких команда не демонструвала злагодженої гри в нападі. Неймовірну ефективність у реалізації моментів забезпечував насамперед Ернандес.


До нового сезону ще кілька місяців, у Чичаріто попереду чемпіонат світу, і щось може змінитися, але зараз можна сказати, що Ернандес переходить до МЮ на піку форми. Або точніше на піку того, на що він здатен у цей момент. Поза всяким сумнівом Хав’єр і далі прогресуватиме. Трансфер до МЮ є тим новим викликом, що сприятиме прогресу.


Усе, що він так добре робив у Мексиці, Ернандесу потрібно буде повторити в інших умовах, за інших обставин. Важливо те, як швидко він адаптується до цих нових умов. Цікаво, чи сам Фергюсон розраховує на те, що Ернандес одразу ж почне забивати у АПЛ? Чи він дасть йому час, щоб призвичаїтися до Англії?


Мексиканським футболістам взагалі важкувато буває закордоном. Якщо говорити про амплуа Ернандеса, то після Уго Санчеса жоден мексиканський голеадор не тріумфував у Європі. Хав’єр наважується залишити чемпіонат, у якому добре платять, чемпіонат хорошого рівня. У Мексиці пильно стежитимуть за його виступами в Англії ще й тому, що це перший трансфер подібного рівня за всю історію мексиканського футболу (Санчес переходив свого часу до мадридського «Атлетико» і вже потім опинився у «Реалі», а коли їхали до Європи Вела («Арсенал») та брати Дос Сантоси («Барселона») навряд чи це мало такий розголос), і мексиканців страшенно цікавитиме, чим закінчиться ця пригода.


Саме цей тягар очікувань здається зараз першою серйозною перешкодою для Ернандеса та Фергюсона. Ось тоді досвід поступового розвитку, набутий у «Чивас», має стати Чичаріто у нагоді. Як і те, що йому ніколи не заважала репутація «золотого хлопчика», бо у чемпіонаті світу U-17, який мексиканці виграли, Хав’єр участі не брав.


Суто футбольна адаптація навряд чи стане болісною. У «Чивас» Хав’єр грав здебільшого за схемами 4-4-2 та 4-3-3, але у нього є всі дані і для успішних дій за схемою 4-5-1. Він однаково впевнено почувається і у стрімких контратаках, і у позиційному нападі. Необхідність відпрацьовувати у відборі його не лякає.


Потрапити до Фергюсона — не просто велика честь, а ще й посмішка долі. Якщо шотландець довіряє гравцю і покладається на нього, то він так вибудує гру команди, щоб талановитий новачок розкрився уповні. (Останній яскравий приклад — Кріштіану Роналду).


Ернандес має неабиякий потенціал. Фергюсон вміє потенціал розкривати. Це те, що відомо сьогодні. «Завтра» буде новий сезон, однією з інтриг якого буде спроба Хав’єра «Чичаріто» Ернандеса зробити ще кілька кроків до всесвітнього визнання.