Fútbol español: Знову буйно квітне Флорентіно

«Не треба особливо розумітися на футболі, щоб купити Роналду, Кака і Бензема». Ці слова Хав’єра Клементе виглядали ледь не блюзнірством на тлі нестримних величань двічі президента мадридського «Реала». Хоча мудрий тренер всього лише підкреслив, що поки Перес справді не зробив нічого особливого окрім того, що гучно вклав позичені у кількох банках гроші.


Але журналістів (насамперед головного редактора газети Marca Едуардо Інду, котрого призначили на цю посаду, аби він був рупором Флорентіно ще до повернення Переса до «Реала) не дуже цікавили нюанси. Вони вдало зводили розмову про новий «Реал» до абсолютно безглуздих питань («на щастя», не бракувало тих, хто ці питання наївно ставив) про те, чи вартий гравець майже сотні мільйонів євро і чи етично платити такі гроші, коли надворі криза.


Серед цього даремного галасу зринало іноді справді важливе питання. «Чи зробив Флорентіно висновки з помилок свого першого царювання?», — замислювалися його писарчуки і радісно відповідали, що так, звичайно, зробив. Підстава? Перес сам так сказав.


Сказав він ще багато чого. Наприклад, розповів, як боляче було йому дивитися на те, що відбувалося у «Реалі» останнім часом. Скромно замовчував Перес й те, що коли він як щур утік з «галактичного» корабля на початку 2006-го, розгардіяш вже почався, і усе, що сталося потім було лише продовженням політики Флорентіно.


Перес справді мало що розуміє у футболі. Але він чудово, і у цьому його перевага над Кальдероном, знає як робити гроші і, найголовніше, це знають банки, що радо йому гроші позичають. Модель Переса не залежала і не залежатиме від титулів. (За майже шість років його першого президентства «Реал» виграв лише один Кубок Чемпіонів і двічі був чемпіоном країни). Головне у ній — цирк, вистава, концерт, тобто продаж футболок, телевізійних прав, комерційні турне. Флорентіно не розумів раніше і не розумітиме знову, чому уболівальників більше цікавитиме перше місце у турнірній таблиці, а не у списку найзаможніших клубів світу. На словах він і зараз ніби теж за титули. Його справи свідчать про інше.


«Реал» досі не позбувся значної кількості футболістів, які команді не потрібні. Винні у цьому, як переконують журналісти Marca, Вальдано, Пардеса, глобальне потепління і ще казна-що. А ось Він свою справу вже зробив, коли привіз до Мадрида нових героїв нової вистави.


Вже вдруге Перес ніяк не може стати поруч з єдиним справді легендарним президентом «Реала», доном Сантьяго Бернабеу. Той теж добре розумів, що зірки у складі дорівнюють комерційній вигоді. (Саме тому Бернабеу ще на початку 1930-х за шалені на той час гроші перетягнув до Мадрида великого Рікардо Самору). Але команда, що за кілька десятиліть після трансферу Самори виграла п’ять Кубків Чемпіонів поспіль, була однією з найбільш збалансованих у історії футболу. І центральний захисник Сантамарія був таким саме ключовим її гравцем, як і неперевершений Альфредо Ді Стефано. Сьогоднішнім Ді Стефано має стати Кака. Але хто буде Сантамарією? Метцельдер?


Крилата фраза Переса про те, що Макелеле віддає передачі лише на п’ять метрів, ще не раз мала снитися йому ночами. Без цих п’яти метрів, без гравця, котрий забирав м’яч для зірок, перший «галактичний» проект Переса накрився мідницею. Хто відповідатиме за ці життєво важливі метри у другому проекті? Так, ще є час викупити у «Ліверпуля» Алонсо. Тільки ознакою того, що Перес справді проаналізував свої помилки, було б першочергове придбання саме такого гравця.


Важко збагнути логіку деяких вчинків Флорентіно. Він проголошує політику «іспанізації» команди і потім кричить, що за Алонсо забагато просять, хоча той є одним з найкращих на своїй позиції. Алонсо — штучний товар, це не якась контрабанда а-ля Фобер. Чому він має коштувати дешево? Те саме стосується Вільї, якого Перес збирався у зубожілої «Валенсії» видурити за дірку від бублика. Головний редактор газети AS Альфредо Реланьйо припустив, що Перес з того покоління іспанців, що завжди вважали іноземне найкращим, і з підозрою дивилися на усе своє. Тому, мовляв, він стає таким окрутистим, коли треба викласти мільйони за гравця-іспанця.


Що б не було причиною, «іспанізації» у обіцяному масштабі немає. Тим більше годі сподіватися, що «Реал» Переса регулярно згадуватиме про існування кантери. Перес, немов та сорока, тягне до гніздечка усе, що блищить (володарів «Золотого м’яча»). А цей приз ніхто з вихованців «Реала» ніколи не вигравав.


Немов вмілий гіпнотизер, Перес змушує публіку сконцентрувати увагу тільки на зіркових придбаннях. Доки не почнеться сезон, щось інше не надто цікавитиме фанів, чиє самолюбство розтовкла минулого сезону барселонська машина. Vuelve la ilusion, проголошують у Мадриді. Повертається мрія. Але разом з нею повертається ще й ілюзіоніст, який одного разу вже тихенько зник зі сцени.