четвер, 5 червня 2008 р.

Fútbol Mexicano: Clausura-2008


Будь-яка закручувата система розіграшу чемпіонського титулу має підозрілий вигляд. Ось, наприклад, навіщо у Мексиці після 17 матчів влаштовують плей-офф? Хіба недостатньо зустрічей за коловою системою, аби визначити найкращу команду турніру?


У Мексиці давно вирішили, що ні (за такою схемою, як зараз, чемпіона визначають з 1981 року), і після фінальних матчів між «Сантосом» та «Крус Асуль» зрозуміло чому. Плей-офф дарує стільки емоцій, що вистачить на три-чотири кола «звичайного» чемпіонату. Зберегти інтерес до турніру до останньої секунди — одне з головних завдань гри на виліт, і у Клаусурі-2008 більш-менш спокійно можна було починати відкорковувати шампанське лише на сьомій хвилині компенсованого часу другого фінального матчу.


У регулярному чемпіонаті найбільше очок набрала «Гвадалахара». Для «Чивас» принципово було взяти домашній титул, бо команда наїлася сорому у Кубку Лібертадорес. Тож саме «Чивас» називали фаворитом плей-офф. І вже у чвертьфіналі «Гвадалахара» програє «Монтеррею».


Добре, коли кожен гравець вірить у перемогу. Гірше, коли самою лише вірою все обмежується, і команда з неймовірним потенціалом не здатна здолати найелементарніший бар’єр. І списувати все лише на плей-офф теж, мабуть, не варто, бо з Кубка Лібертадорес «Чивас» вилетіли після групового етапу.


Фаворит виявився занадто вразливим психологічно, неспроможним тримати удар. Коли все котилося як на олії, «Чивас» неможливо було зупинити. Тільки-но суперники починали устромляти палиці в колеса, розгубленості «Чивас» не було меж.


Виліт «Чивас» означав, що чорну мітку з написом «фаворит» треба було урочисто вручити чи то «Сантосу», чи то «Крус Асуль». Адже саме вони, з однаковою кількістю очок, розташувалися слідом за «Чивас» у підсумковій таблиці. Попри всю умовність цієї таблиці.


У чемпіонаті Мексики команди ділять на три групи по шість. До чвертьфіналу виходять по дві кращих з кожної групи. Тож можна піти далі, навіть якщо матимеш менше очок, аніж третя команда іншої групи. Для третіх «зайвих», щоб не почувалися ображеними, є шлях до чвертьфіналу. Спеціальний плей-офф, у якому грають чотири команди. Три, що посіли треті місця, та найкраща з четвертих.


Плей-офф Клаусури-2008 запам’ятався насамперед щільністю результатів. Навіть перемога на виїзді у першому матчі ще нічого не означала. За увесь плей-офф господарі виграли лише три матчі, тож легко зрозуміти, як боролися абсолютно всі команди навіть після домашньої невдачі.


Тож «новим» фаворитам справді нелегко було пробитися до фіналу. Те, що і «Сантос», і «Крус Асуль» впоралися з цим завданням — ознака збалансованості та надійності складу обох команд.


«Крус Асуль» під керівництвом Серхіо Маркаряна надійно захищався упродовж всього турніру і саме на міць свого захисту збирався робити ставку у фіналі.


«Сантос» в свою чергу мав розібратися, як грати цей плей-офф, бо у попередньому чемпіонаті феєрична атакувальна гра робила цю команду найяскравішою у турнірі, проте не принесла бажаного титулу. (У півфіналі «Сантос» поступився «Пумас»).


Бажання не передати куті меду, не «переатакувати» було помітним з першого матчу команди Даніеля Гусмана. Яскравими блискавками спалахували індивідуальні дії Даніеля Людуеньї, Крістіана Бенітеса та Матіаса Вуосо. І все ж «Сантос» прагнув будь-що забезпечити надійність тилу.


У цій своєрідній грі у «піддавки» підопічні Гусмана здолали «Некаксу», «Монтеррей» та «Крус Асуль». Вдома не виграли жодного матчу. Але контратаки на виїзді були смертельними, виснажені напруженою боротьбою суперники пропускали вирішальні м’ячі чи то на останніх хвилинах (перший матч з «Некаксою»), чи то коли втрачали концентрацію, навіть якщо до цього мали кращий вигляд (перший матч з «Крус Асуль»).


Другий фінальний матч розпочався, немов суперники зійшлися на вузенькому містку над прірвою. Боротьба у центрі поля, темп такий, немов на дворі не плюс сорок, а мінус десять. Темп, щоправда, потроху спадав. А боролися так само вперто.
Доки Людуенья не нагадав, що гравці «Сантоса» вміють не лише боротися. Шедевральний удар у дев’ятку — «Сантос» попереду.


Після цього повітря від напруги, що панувала на полі, можна було різати ножем. Ані секунди спокою уболівальникам, ані секунди перевести подих гравцям.

Минулорічний «Сантос»» міг і не витримати цих неймовірних тортур. А зараз, хоч і пропустив таки один м’яч, дотерпів до третього у своїй історії чемпіонства.
«Чивас» не вистачило сил вижити у задушливій атмосфері плей-офф. «Сантос» до неї призвичаївся і закономірно став чемпіоном.