ПСВ: Місце для Ґастона?

Клубу, що був першою європейською зупинкою спочатку Ромаріу, а потім Роналду можна було б пробачити десятки трансферних проколів, незалежно від походження футболіста. ПСВ ж продовжував відкривати цікавих гравців тим мешканцям Старого Світу, що небагато уваги приділяють іншим континентам.

У матчі проти «Аякса» хтось можливо вперше побачив на що здатен уругваєць Ґастон Перейро. Тож варто пошукати контекст як для всього матчу, так і для гри новачка ПСВ. Сам поєдинок залишив двоякі враження. Невиразний, тяглистий, з рідкими спалахами «Аякс» ніяк не може вибратися з декадансу. ПСВ на цьому тлі мав кращий вигляд, був командою більш ідейною.

І все ж є кілька зауваг щодо Перейро. Краще зробити це зараз, після дублю у принциповому матчі, аніж чекати поки «уєвропійомуполамаютьноги». Ну приблизно так, як їх «поламали» Неймару.

Ґастон Перейро — снище Оскара Вашингтона Табареса. Той вперто робить вигляд, що у «сучасному» футболі енґанче не потрібні, чекає, що вони підуть слідом за динозаврами. А уругвайська земля щедро продовжує дарувати світу футбольні перлини. Не встиг з’явитися Арраскаета, а вже на черзі Перейро.

Отже, Ґастон яскраво виражена «десятка». У облудному лексиконі «експертів» з тактики почесне місце займає слово «фальшивий». У Перейро ніякого фальшу немає. Він чистий енґанче, без домішок.

ПСВ грає 4-3-3, і проти «Аякса» Перейро вийшов через відсутність Лестьєнна. Ґастон розташовувався на флангах, значно ближче до штрафного суперників, аніж міг би. Так, це зрештою дозволило йому двічі відзначитися. І у першому з цих епізодів Ґастон майстерно працював правою, а у другому лівою ногою. Перший гол показовий ще й тому, що ледь не втративши рівновагу, він миттєво приймає рішення й швидко його втілює.

Ще на початку матчу він «перевірив» арбітра картинним падінням. Коли ж не почув свисток, одразу почав боротьбу за м’яч і спокійно його зберіг. Надалі зайвих падінь вже не було, і у обороні Перейро відпрацьовував старанно, гаращо «Аякс» був далекий від інтенсивності, яку може запропонують інші суперники.

Навіть краще за два забитих м’ячі Ґастона характеризує атака на 42-й хвилині, з виходом Локадії на ворота амстердамців. Розігнав її саме Перейро. Зовні простим і водночас ключовим пасом. У цьому суть його гри. У чемпіонаті Уругваю він забив 11 разів, відзначався у молодіжній збірній, та все ж, насамперед, він є організатором гри. Якщо використовувати його тільки на фланзі, це суттєво обмежить Ґастона, звузить його зону відповідальності, зменшить його вплив на дії команди в атаці.

Фланговим форвардом Перейро не стане, бо лебідь не може бути зайцем. У ПСВ достатньо прудконогих гравців, здатних діяти на фланзі. А цей уругваєць «прудкоголовий» й має бачити усю панораму гри, аби діяти максимально ефективно.

У межах 4-3-3 можливо дещо інакше розташувати тріо хавбеків, щоб Перейро розкрився у всій своїй оздобі. У ПСВ є кадровий потенціал у півзахисті (Хендрікс, Махер, Прьоррер, Ґуардадо, Схарс) аби скомпонувати середню лінію залежно від багатьох обставин, але з умовою, що Перейро діятиме на звичній для себе позиції.

Найближчим часом буде зрозуміло, як саме планує використовувати Ґастона тренер ПСВ. Тож дізнаємося чи подобається Коку забивати цвяхи мікроскопом, чи він все ж розуміє кого і навіщо придбали.

"Інвернесс": New Stor(e)y

Жодної перемоги у восьми матчах, чотири забитих м’ячі. Таким був старт сезону для «Інвернесс Каледоніан Тісл». А якби «Селтік», придбавши Раяна Крісті, одразу ж не повернув його до рідного клубу в оренду, могло бути й гірше, адже саме Крісті забив два з цих чотирьох м’ячів.

Минулого сезону найкращий бомбардир «Інвернесса» відзначився 10 разів. Але Біллі МакКай залишив команду ще у січні й перебрався до англійського «Вігана». (Зараз він повернувся до Шотландії й виступає у оренді за «Данді Юнайтед»). Вже без МакКая, до пристойного показника у 52 точних удари «Інвернесс» дотягнув завдяки зусиллям гравців усіх ліній. Хтось здивував, як наприклад, Марлі Воткінс (7 м’ячів, зараз він вже у «Барнслі»), хтось, насамперед Крісті, виправдовував аванси.

Чемпіонат «Інвернесс» закінчив на третьому місці. Попри те, що клуб встиг за короткий час свого існування стати неприємним суперником для грандів, особливо для «Селтіка», третє місце, навіть у Прем’єр-Лізі без «Хіберніана» та «Хартс», є неймовірним здобутком. Це все одно, що десять поспіль титулів для «Селтіка».

Важливо й те, що злетіти так високо вдалося на другий сезон після того, як пішов Террі Бутчер, тренер, що виконав у «Інвернессі» неймовірну роботу. Здавалося, що без нього може бути скрутно. Але з Джоном Х’юзом команда не випадала з першої шістки. Спочатку було п’яте, а потім й третє місце.

І ось на старті цього чемпіонату — «Інвернесс» передостанній після шести турів. А у сьомому матч проти «Хартс», що після повернення до еліти якийсь час не міг позбутися чемпіоншипської звички усіх обігрувати й уперше поступився лише напередодні візиту до Хайленда.

У першому таймі матчу «Інвернесс» - «Хартс» можна було спокійно милуватися краєвидами цього величного куточка Шотландії. Подіям на полі бракувало належної організації, аби привабити нейтрального спостерігача. Призвичаювався до партнерів і новачок «Інвернесса», орендований у англійського «Суїндона» форвард Майлс Сторі.

Це його п’ята оренда за два роки й показники у «Солсбері», «Шрюсбері», «Портсмуті» та «Н’юпорті» не вражали. Чотири м’ячі у сорока чотирьох матчах чемпіонату. Не дивно, що «Суїндон» з легкістю відпустив Майлса до Шотландії. Не дивно, що «Інвернесс» запросив саме Сторі. Beggars can’t be choosers. Фінансова ситуація у клубі не та, щоб запросити когось відомішого.

Сторі старанно провів перший тайм проти «Хартс». Відкривався та боровся за м’яч попереду, відходив допомогти у півзахисті. Виходило не дуже, що у нього, що у партнерів.

Зовсім інакше заграв «Інвернесс» у другому таймі. Впевненішим, точнішим став контроль м’яча. Краще вдавалася взаємодія біля чужого штрафного майданчика. Після голу Джеймса Вінсента на 49-й хвилині, ані Сторі, ані будь-хто інший не думали змінювати манеру гри. Наполегливість самого Майлса увінчалася точним ударом на 89-й хвилині.

Чи цей гол настільки вплинув, чи просто саме зараз Сторі виявився готовим зробити крок уперед, але відтоді не впізнати «Інвернесс», не впізнати Майлса Сторі. Команда у чемпіонаті та Кубку Ліги не програла жодного разу у п’яти матчах, Сторі забив у них чотири рази.

Саме «Інвернесс» зупинив переможну ходу «Абердіна» й вже мабуть чекає на 29 листопада, коли на Caledonian Stadium завітає «Селтік». До цього, щоправда, треба зіграти чимало не менш важливих матчів. Зокрема з командами, що як «Інвернесс» прагнутимуть потрапити до чільної шістки.

Гол Сторі у дербі Хайленду Джон Х’юз назвав straight from the training ground. Зайвий доказ того, що шотландські клуби на тренуваннях аж ніяк не відпрацьовують запуск м’ячів на навколоземну орбіту. Сторі у цій атаці «всього лише» опинився де слід для завершення комбінації, але якраз його вміння обирати позицію, синхронізувати свої переміщення з маневрами партнерів, додають нападу «Інвернесса» впевненості та чіткості, яких бракувало на старті сезону.

Х’юз сприймає Майлса як гравця основи, не переймається тимчасовістю його статусу. Зрештою специфіка подібних оренд добре відома й тренеру поки що вдається максимально скористатися з перебування Сторі у «Інвернессі». Скільки воно триватиме? Угоду укладено до січня. Щоправда, якщо Майлс так гратиме й далі, хтозна чи захоче він сам повертатися до «Суїндона». Справа в тому, що стиль гри англійської команди не розрахований зараз на форварда такого плану, як Сторі. Натомість Х’юз якраз і чекає від нього мобільності, руху по всій ширині поля. І у цій атмосфері довіри Майлс грає розкуто та ефективно.

Гол у ворота «Абердіна» є ілюстрацією того, що й націленістю на ворота Сторі не обділений. А ще ця комбінація підкреслює наскільки швидко почали «знаходити» Майлса на найбільш небезпечних для суперника позиціях партнери по «Інвернессу» й насамперед Раян Крісті.

Поки що оренда Майлса Сторі є надзвичайно вигідною і для команди, і для футболіста. «Інвернесс» значно більше став схожий на команду, що навесні фінішувала третьою, а форвард забиває як ніколи раніше.