Єгипет – Камерун 4:2
Напередодні турніру автори кількох прев’ю досить стримано оцінювали шанси збірної Єгипту захистити свій титул. Особливо відзначилися англійці, для яких, здається, основний показник сили команди — кількість гравців з Прем’єр-Ліги. Відсутність Мідо вважалася ледь не вирішальною причиною майбутнього скромного виступу збірної Єгипту.
Усе це доводилося порівнювати з власними враженнями від побаченого свого часу у товариському матчі Єгипет – Швеція. Тоді єгиптяни грали без кількох лідерів і повністю переграли шведів. Переграли яскраво, технічно.
Першим суперником чинних чемпіонів був Камерун. Великий і могутній. Претендент на трон. Готовий власноруч скинути з нього «фараонів».
У першому тайму Єгипет знищив суперника. Темповий, комбінаційний футбол чемпіонів приголомшив камерунців. Найголовніше те, що цей футбол був добре продуманим. Тренер єгиптян Хасан Шехата не залежить від якогось зіркового футболіста. Він пропонує ігрові варіанти, готує гравців до втілення цих варіантів на полі. Результат — шедевральний перший тайм.
Камерун виглядав безпорадно. Немов боксер, якого відправили в ринг із настановою «бити якомога сильніше», але нічого більше не сказали. Громили, якими наситив склад Отто Пфістер, не знали що робити, як зупинити магічну атаку єгиптян.
Пфістер, таке враження, навіть не збирався аналізувати гру суперника і готувати свою команду не лише «бити», а й захищатися. Типовий представник когорти тренерів, які не перший рік кочують Африкою, і лише можуть, в кращому випадку, вдало використати природні якості своїх чергових підопічних. Нічого нового він дати нікому не може.
Коли потрібен був гравець, який би опустив м’яч, налагодив комбінаційну гру, Пфістер випустив Жиля Бінья, після «підкатів» якого хрустіли цього сезону кістки гравців по всій Європі. Футболісти вийшли вже по перерві. Камерун заграв краще. Настільки, наскільки може заграти краще команда, що поступається 0:3. Швидко забили. Але найкращий у цьому матчі гравець камерунців — Жеремі — не міг щоразу ідеально подавати до штрафного. Кілька невикористаних стандартів, неточний удар Ето’О і бомбардування скінчилося.
Єгипет вибрався із шанця. «Фараони» струсили з одягу «пісок» і діловито організували кілька контрвипадів.
Шехата грамотно використав заміни. Навіть дещо дивний попервах вихід Ель Мохамаді, який поміняв Зідана, теж посприяв налагодженню контргри.
На футбольному троні Африки сидить дуже сильна і хитра команда-монарх. З величавою ігровою поставою і мудрим тренером. Вирвати з її рук скіпетр зможе лише хтось надзвичайно потужний.
Камеруну, при всій фактурності його гравців, це не до снаги. Бо у Камеруну немає тренера.
Судан – Замбія 0:3
Після зразково показового виступу єгиптян виникли сумніви, що другий матч у цій групі, хай там як гратимуть команди, подарує футбол настільки ж емоційний та повчальний.
Розвіялися ці сумніви вже на другій хвилині. Симпатична комбінація, яку ефектним ударом завершив Чаманга, довела, що і без свого лідера Кріса Катонго збірна Замбії може добре тримати м’яч і блискавично та точно атакувати.
І цікаво, що саме у цьому матчі, у виконанні суданських футболістів, у кожного з яких обидві ноги тонші за руку будь-кого з камерунців, та суданського тренера ми побачили, як команда, що швидко пропустила, перебудовує свою гру і перехоплює ініціативу.
Тактична заміна на 24-й хвилині. Хороші моменти для взяття воріт. У суданців немає видатних, досвідчених гравців з провідних європейських клубів. Ця команда може покластися лише на старанність та працьовитість. І на те, що сил вистачить на увесь матч.
Швидкий гол замбійців на початку другого тайму позбавив Судан надій на порятунок, але і цю, і ще одну невдачу, команда сприйняла гідно. І сили з’являлися. Не так багато, як у першому таймі, але достатньо для того, щоб не виглядати приреченими.
Замбія приємно здивувала. У товариських матчах з Тунісом ця команда грала повільніше, з більшим розрахунком на довгі передачі. Швидкість гри регулював Кріс Катонго. Саме з нього починалися всі небезпечні атаки команди Патріка Фірі і здавалося, що без нього Замбії буде важко.
Але тренер, ще один місцевий фахівець у цій групі, знайшов точну формулу для першого матчу без Кріса Катонго. На полі була добре організована, мобільна та безжальна команда. Замбійці майже не марнували чудових нагод для взяття воріт.
Попереду у замбійців матч проти Камеруну і можливість відправити знаних суперників до їхніх європейських клубів. Для африканського футболу це було б не так вже й погано.
