Десять років тому вперше з’явилася можливість більш-менш детально стежити за матчами молодіжного Кубка Сан-Паулу. У складі “Сантоса” тоді виходив 16-річний Неймар. Тобто, подивитися на нього у грі можна було за пару місяців до дебюту Нея у першій команді. Цікаво, що у Копіньї Неймар дебютував роком раніше, коли йому було 15, замінивши у другому таймі матчу проти “Ґаркас” Паулу Енрікі Ґансу.
З 2009-го у Кубку Сан-Паулу вдалося побачити перші кроки багатьох гравців, що згодом добре виступали у своїх рідних клубах, або ж швиденько мігрували до Європи. З останніх прикладів можна згадати Ґабріела Жезуса та Вінісіуса Жуніора.
Цьогоріч Копа Сан-Паулу святкує ювілей. Турнір буде п’ятдесятим в історії й зіграє у ньому 128 клубів з усієї Бразилії. Команди можуть заявити футболістів народжених у 1999-2003 роках, тож серед учасників є вже й “ветерани” Копіньї. У першому турі один з них відзначився дублем, але ще до цих точних ударів Фабрісіу Ойї з “Корінтіанса” було зіграно три матчі.
“Пауліста” (штат Сан-Паулу) - “Ред Булл Бразіл” (штат Сан-Паулу) 0:0
У кожній з тридцяти двох груп є господар поля. У вісімнадцятій, що виступає у місті Жундіаї, – це “Пауліста”. І у стартовому матчі випало грати з клубом, про об’єднання з яким активно говорять останнім часом. Фінансовий стан володаря Кубка Бразилії-2005 зовсім кепський, а “Ред Булл” може дати не лише крила, а й трохи грошенят.
Щоправда, у цьому поєдинку господарі полетіли вперед так, ніби й крил їм не позичати. Високим пресингом намагалися створювати супернику проблеми під час виходу з оборони. РБ ніяк не вдавалося налагодити нормальний, спокійний рух м’яча, але й “Пауліста” набравши швидкість не надто добре її контролювала. Тому спроби стрімко розігрувати та завершувати власні комбінації здебільшого закінчувалися втратами, або ж непереконливими ударами здалеку.
Тому важливо було витримувати запропонований темп, бо це, принаймні, руйнувало гру РБ.
Взагалі було відчуття, що варто “Ред Булл” все ж взяти м’яч під контроль, гра піде за зовсім іншим сценарієм. Однак дочекалися цього футболісти РБ тільки у останні хвилин п’ятнадцять матчу, коли “Пауліста” набігалася й трохи втратила свіжість. Саме наприкінці поєдинку РБ створив пару хороших моментів. І якщо “Пауліста” постала командою інтенсивною, але трохи хаотичною, то “Ред Булл” здивував надмірною податливістю. Залишається перевірити у інших матчах наскільки РБ вміє бути наполегливим.
“Віла Нова” (штат Ґойяс) - “Порту” (штат Пернамбуку) 2:3
0:1 - Кайю, 2; 0:2 - Кайю, 7; 1:2 - Ерік, 39; 1:3 - Евертон, 61; 2:3 - Барбоза, 78
Перші м’ячі турніру забив форвард “Порту” Кайю. Два блискучих епізоди з його участю (у кожному з них Кайю продемонстрував вміння добре працювати обома ногами) стали водночас першою приємною несподіванкою, першим відкриттям цієї Копіньї. Все ж “Віла Нова” мала б бути фаворитом, але на сьомій хвилині “Порту” вигравав 2:0 й діяв злагоджено та грамотно.
Лише після двох пропущених “Віла Нова” нарешті перемістилася на чужу половину й почала тривалі командні маневри. Ці переміщення м’яча не надто допомогали розхитати оборону, тож команда з Ґойянії взалася використовувати удари з-за меж штрафного й один з них, у виконанні Еріка, був ефектним та влучним.
“Порту” після яскравого початку дедалі більше притискався до штрафного й насамкінець тайму майже не переходив в атаку. Тренер Ґабріел Лісбоа не міг не звернути на це увагу в перерві. У другій половині команда заграла скоординовано, вище починала боротьбу за м’яч, діяла попереду великими силами. Гол Евертона зі штрафного був логічним завершенням цього відрізку, упродовж якого “Віла Нова” вкрай рідко з’являлася біля чужих воріт.
Але згодом “Порту” знову опустився нижче і знову виглядав не надто комфортно. Врятувало те, що у складі “Віла Нови” ніхто не зіграв на тому ж рівні, що й Ерік. Його зусиль не вистачило, тож обмежилися голом Барбози після кутового, попри вихід на заміну гравців групи атаки.
“Ітуану” (штат Сан-Паулу) - “Сіноп” (штат Мату-Ґроссу) 2:0
1:0 - Бернарду, 20; 2:0 - Мартінеллі, 36
Господар групи номер сімнадцять продемонстрував те, чого забракло “Паулісті”. Хоча й суперник в “Ітуану” був слабшим. І помилявся під пресингом частіше. Саме після такої помилки свій м’яч забив Мартінеллі. У дитячих та юнацьких командах клубу він відзначився 60 разів у 89 офіційних матчах. А відкрив рахунок центральний захисник Бернарду після зручної подачі Каньйоти зі штрафного.
На відміну від “Паулісти” “Ітуану” додав до пресингу хорошу роботу з м’ячем. Причому це стосувалося ледь не кожного польового гравця, але виділялися вже згаданий Каньйота та Донізечі Баїя. “Ітуану” дуже впевнено контролював гру, спокійно регулював темп та швидкість. У другому таймі могли забити ще. Це б не завадило, оскільки різниця м’ячів може вплинути на розподіл місць у групі, а отже й на вибір суперника у першому раунді матчів на виліт.
“Корінтіанс” - “Капітал” (штат Токантінс) 3:2
1:0 - Роні, 31; 2:0 - Фабрісіу Ойя, 32; 3:0 - Фабрісіу Ойя, 43; 3:1 - Жорже, 55; 3:2 - Туліу, 83
“Корінтіанс” розчарував. І півгодинним перекатуванням м’яча без особливих загострень у першому таймі й дивною апатією після перерви. Саме це дозволило “Капіталу” створити два моменти ще за рахунку 0:0, а потім відзначитися двічі. Туліу взагалі заявив після гри, що якби ще десять хвилин, то вони б зрівняли. Навряд чи, але момент показовий. Скромний клуб, делегація якого їхала автобусом до Сан-Паулу кілька тисяч кілометрів, раптом міг помріяти про нічию у матчі з одним з фаворитів турніру.
“Корінтіанс” виграв чотири з останніх десяти Кубків Сан-Паулу. І здебільшого, навіть якщо потім не ставав чемпіоном, починав турнір переконливіше. Зараз можна говорити, що у змаганні з таким щільним графіком (фіналісти зіграють десять матчів за три тижні) є сенс не витрачати енергію проти опонента вочевидь значно слабшого, але “Корінтіанс” привчив до іншого. А ще одне спостереження за ці десять років можна сформулювати так: “Команди, що нікуди не поспішають й роблять вигляд, що все прорахували, швиденько вилітають у плей-оф”.
