Щоденник Копіньї: Другий день, дебют трьох грандів

“Фламенго” - “Рівер” (штат Піауї) 4:0

1:0 - Білл, 52; 2:0 - Білл, 71; 3:0 - Білл, 78; 4:0 - Родрігу Муніс, 81

“Фла” починав з “Рівером” (не тим), який тренує Марадона (не той). Починав захист титулу. З чемпіонського складу минулого року шість гравців перейшли до першої команди, а Вінісіус Жуніор вже встиг поміняти гру в основі одного з найбільших клубів світу на захопливі мандрівки іспанською провінцією на матчі Сегунди Б.

Зараз велике майбутнє пророкують Реньє. 19 січня цьому атакувальному хавбеку виповниться сімнадцять. У першому таймі цього матчу він лише зрідка нагадував про себе. Але не тому, що “Фламенгу” грав дуже погано. Темп був пристойним, фланги працювали активно. Реньє ж час від часу намагався розрізати оборону “Рівера” однією зі своїх фірмових передач.

За інших обставин цього може б вистачило, щоб забити хоч би раз. Тільки от “Рівер” після п’ятдесяти годин у автобусі вирішив припаркувати його на стоянці, а не біля власних воріт. Підопічні Марадони зустрічали суперника біля його штрафного майданчика, а коли “Фла” долав ці лінії пресингу, не менш згуртовано діяли поблизу свого. Марадона постійно закликав своїх футболістів обмежувати суперникам простір і до перерви це виходило бездоганно.

Збій стався на початку другої половини. Як це буває у таких матчах, після кутового. Неподалік від лінії штрафного “забули” Білла, який чітко поклав м’яч у сітку. “Рівер” і тоді відмовлявся визнати очевидне й вперто йшов уперед завдяки зусиллям Карі та Ромарінью, що вийшли на поле в другому таймі. І все ж сили не безмежні. Потроху “Рівер” втрачав динаміку, “Фла” знову забив після стандарту (добре розіграли штрафний) і лише тоді у фаворитів з’явилося більше можливостей для комбінаційної гри. Білл переграв голкіпера після хорошої взаємодії з Юрі, а трохи згодом викотив м’яч під удар Мунісу.

“Фла” здобув очікувану перемогу, але й “Рівер” виявився більш, аніж гідним суперником для чинного чемпіона.

“Греміу” - “Сан-Раймунду” (штат Рорайма) 7:0
1:0 - Да Сілва, 15; 2:0 - Лео Шу, 18; 3:0 - Лео Шу, 21; 4:0 - Пет, 43 (пен); 5:0 - Ренан, 70; 6:0 - Казу, 80; 7:0 - Савіу, 81
Вже на четвертій хвилині “Греміу” мав пропустити. Це дивує, якщо знаєш остаточний результат, але упродовж перших п’ятнадцяти хвилин і “Сан-Раймунду” захищався організовано, і “Греміу” нічим, окрім контролю м’яча, похвалитися не міг. Знадобилося тільки одне прискорення Лео Шу лівим флангом, щоб все змінилося. Забивав у тому епізоді центрфорвард Да Сілва, однак саме Лео Шу завдав найбільше клопоту за цей коротенький відрізок часу і оборона “Сан-Раймунду” розвалилася на очах. Тренеру команди з Рорайми навіть довелося зробити тактичну заміну на 23-й хвилині, аби хоч трохи виправити ситуацію.

Суттєво характер матчу це не змінило. Надалі все залежало від наполегливости, з якою “Греміу” вестиме свої атаки. Новий сплеск результативних комбінацій організували гравці, що вийшли у другому таймі. Серед них запам’ятався Рілду, який двічі асистував партнерам. На “Греміу” ще треба буде подивитися у матчах із серйознішими суперниками, але перші враження значно приємніші, аніж у багатьох попередніх сезонах. У грі більше енергії, більше швидкості й більше цікавої взаємодії.

“Палмейрас” - “Ґалвес” (штат Акре) 2:0

1:0 - Патрік Де Паула, 33; 2:0 - Жозуе, 87

“Ґалвес” ніби й програв з меншим рахунком, аніж “Рівер” (Піауї), але різниця у якості гри була відчутною. Цей матч нагадав про давню “неофіційну” назву турніру – Кубок Злив та Судоми. Після рясного літнього дощу поле стадіону “Арена Капіварі” стало важким, особливо половина, яку “Ґалвес” займав у першому таймі.

Це ніби мало полегшити завдання команді, що постійно захищалася. От тільки “Палмейрас” видав таку інтенсивність, що залишалося тільки дивуватися невтомності аж ніяк не основного складу. (З різних причин “Палмейрас”, який минулого року виграв три титули у віковій категорії Ю20, не може розраховувати на дванадцятьох футболістів). Причому витримали такий ритм гравці “Палмейраса” аж до фінального свистка. Можливо, у другому таймі створили не так багато моментів до голу Жозуе, але й шанс Еріка на 49-й хвилині залишився єдиними приємним спогадом “Ґалвеса” про цей матч.

“Палмейрас”, натомість, порадував і командною грою, і хорошими діями окремих гравців. Насамперед, Патріка Де Паули, хавбека з неймовірно сильним ударом, який намагався забити і з тридцяти, і з сорока метрів, а відзначився дещо “скромніше”, ударом з меж штрафного майданчика. Непоганий перший тайм (до травми) відіграв орендований у “Віссел Кобе” японський півзахисник Дайджу Сасакі. Досить технічний та кмітливий футболіст, якому досвід гри у Бразилії може бути надзвичайно корисним.