субота, 16 січня 2010 р.

CAN-2010: Другий тур. Групи А, В


Малі – Алжир 0:1


Один з тих матчів, які треба додивитися не тому, що хочеться, а через те, що треба. Жахлива гра з мінімумом футболу. Дванадцять фолів вже на 15-й хвилині. Аліш забив після стандарту.


Шкода, якщо хоч одна з цих команд потрапить до чвертьфіналу.


Ангола – Малаві 2:0


Якщо команді два дні просто не давали тренуватися, то багато з думок, що роїлися у голові під часу матчу (Одна з них: «Правий Жозе Сарамаго. «Є у них, у всіх недоліків, така риса — лише згадай про них, як з ледве помітних стають вони більш ніж очевидними». Варто було побіжно згадати, що «захист малавійців навряд чи можна назвати залізобетонним», як вони це довели на практиці») втрачають актуальність.


І зовсім інший вигляд мають помилки малавійців. І взагалі дивуєшся, що вони стільки стримували господарів турніру, які після колапсу у першому матчі повинен був виграти.


Кот д’Івуар – Гана 3:1


Івуарійці уважніше, на відміну від першого матчу, поставилися до суперника, і значно цікавішими та небезпечнішими стали їхні атаки. Не забували вони вже з перших хвилин і активно заважати ганцям, у яких є кому комбінувати і за відсутності Ессьєна. У центрі поля зустрічало Асамоа, Андре Айю та інших тріо ґевалів (Яя Туре, Зокора, Тіоте), проскочити повз яке без втрат принаймні м’яча було не просто.


Якщо ж гравцеві збірної Гани вдавалося уникнути рандеву з кимось з цих церберів, обирали здебільшого з двох варіантів: індивідуальний рейд, або ж швидкісна перепасовка перед штрафним у пошуках нагоди для удару. Може через те, що від побачення з івуарійськими опорниками серце шалено калатало, виходило це все якось метушливо. Тож не дивно, що десь дві третини з двох десятків ударів збірної Гани були небезпечними хіба що для роззявляк на трибунах.


У першому таймі запам’яталася всього одна справді ефектна комбінація ганців. Асамоа, красиво, з розворотом, прийняв м’яч перед штрафним і хвистко пробив. Баррі виявився неготовим підтверджувати репутацію «найслабшої ланки» івуарійців.


Сама ж команда Халілходжича забила після маневру, на який до цього вже не раз намагалася упіймати ганських захисників. Ті прагнули вичавлювати суперників ближче до центру, але залишався такий привабливий та спокусливий простір за спинами оборонців.


Покіль що ганці клали край нахабним намірам настільки безцеремонно руйнувати їхні редути. І все ж не вбереглися. Яя Туре м’яко запустив у забіг Калу, той переправив у центр на Жервіньйо, і оскільки упродовж цієї комбінації захисники не встигали за опонентами на крок-два, присутність Кінгсона у воротах Жервіньйо вже не турбувала.


На другий тайм Райєвац випустив Ессьєна. Як не дивно, поява ганського вождя змінила хід гри у зовсім не очікуваний спосіб. У боротьбі, навряд чи навмисно, він зачепив Зокора. І почалося. Зокора, принагідно поміркувавши, що мститися краще не самому Ессьєну, з насолодою влупив по ногах Баду. Це немов стає сигналом для зведення рахунків іншим івуарійцям, і ось вже Ебуе з розгону, якому позаздрив би Майк Пауелл, стрибає в ноги Опоку. На щастя, арбітр вдався до хірургічного втручання і після вилучення Ебуе на полі стало спокійніше.


Хоча так навряд чи здалося б шанувальникам «Челсі», якби Ессьєн зазнав важкої травми, коли пішов у підкат проти Дрогба.


За дванадцять хвилин від вилучення до голу Тьєне ганці одного разу небезпечно пробили штрафний (Асамоа ледь не перекинув Баррі). І все. А потім лівий захисник івуарійців оформив свою заявку на участь у конкурсі краси Кубка Африки-2010 приголомшливим ударом у ближній верхній кут воріт. І можна було закінчувати.


Але івуарійці зберегли делікатес на десерт. На 90-й хвилині Кейта ніби просто збирався тримати м’яч на лівому фланзі. Аж раптом виявилося, що його фінти так загіпнотизували оборонців, що шлях до штрафного відкритий. Наступну перегороду він вже дав оминути лише м’ячу. Акуратну подачу як слід оцінив Дрогба. Кот д’Івуар — перший чвертьфіналіст турніру.