четвер, 14 січня 2010 р.

CAN-2010: Перший тур. Групи C, D


Єгипет – Нігерія 3:1


Хороші новини для тих, хто хоче, щоб у Африці був новий чемпіон: Єгипет грає не так швидко та потужно, як два роки тому. Хороші новини для тих, хто вважає, що теперішній король футбольної Африки гідний царювати далі: «не так швидко і потужно» — це все одно що стрибун із жердиною, котрий вчора взяв 6.15, сьогодні стрибнув би «всього лише» на 6.10.


У цьому матчі єгиптянам було нелегко, доки нігерійці зберігали близьку до ідеальної захисну побудову, з мінімумом порожнечі між лініями. Без Абутріки розбалансувати оборону суперника міг би спробувати Хосні Абу Рабд, але він відіграв занадто блідо.


Але варто було Єгипту у стрімкій контратаці зрівняти рахунок, і виліз на поверхню один суттєвий, і схоже, що вже хронічний, недолік нігерійців. Джон Обі Мікел не здатен вести гру команди. Ні, він, звичайно, може віддати хороший пас. І після цього зникнути з поля зору. Іноді він навіть намагається прорватися до штрафного. І потім знову шукай його.


Окремі спалахи майстерності не замінять стабільної, продуктивної роботи диригента. Нікого іншого, так треба розуміти, у Нігерії на це місце немає. Новий Окоча ще десь шліфує свій талант. Якщо Мікел у наступних матчах не додасть, нігерійцям доведеться розраховувати на свої потужні фланги: на фантазію та швидкість Обасі, на криголамні рейди та громоподібні удари Тайво. Цього може вистачити для перемог над іншими суперниками, але цього було замало, щоб здолати Єгипет.


Адже попри відсутність кількох футболістів команда Хассана Шехати працює не менш злагоджено та впевнено. Дати їм хоч трохи простору — все одно, що запустити лиса до курника. Єгиптяни апетитно і не без шарму (хоч і без шейху — Абутріки) зжеруть необачливого опонента.


Камерун – Габон 0:1


Матч із іншої групи хочеться поставити поруч із цим, бо у Камеруну була та сама проблема, що у Нігерії. Відсутність диригента у центрі поля. Цю роль здатен виконувати Ашил Емана. Але його Лє Ґуен поставив на фланг атаки.


Хоча і там Ашил кілька разів ефектно проходив суперників, все ж йому, мабуть, краще діяти з глибини. Без нестандартних ходів півзахисту майже непомітним залишився Ето’О, постійні переміщення якого не завжди встигали зрозуміти та використати партнери.


Габонці після десяти хвилин глухої оборони трохи хаотично, але пішли в атаку й упіймали суперника на банальних неуважності та розхитаності. А потім знову «усі назад», блокування передач та ударів і впевнена гра на лінії голкіпера Овоно.

Щоправда, лише на лінії, і лише після ударів низом. Коли м’яч летить на рівні грудей, Овоно у такій своєрідній манері відбиває його кулаками, що й сам напевно не знає, куди саме м’яч полетить.


Ще один цікавий момент. У другому таймі було шість хвилин компенсованого часу, але майже усі шість хвилин габонці провели на половині поля суперника, і Обамейянг ще й влучив зі штрафного у перекладину.


Мозамбік – Бенін 2:2


Якщо у Габону воротар нехай і нестандартно, але все ж м’ячі відбивав, бенінці постраждали саме від власного голкіпера.


Мозамбік починав активніше, але Сесеньйон та Омотойоссі швиденько перевели гру до воріт суперника, і за шість хвилин Бенін забив більше, аніж за три матчі Кубка Африки-2008. Штрафний майданчик самих бенінців справляв враження, якщо не зовсім неприступної, то принаймні добре захищеної фортеці. Але небезпека прийшла «з тилу».


Спочатку Джидону помилився на виході, і Лобу спокійно забив головою у порожні ворота. А потім так вміло вибив м’яч в аут неподалік від свого штрафного майданчика, що мозамбікці одразу ж повернули його у гру, і після пасу з лівого флангу Гонсалвеш холоднокровно зрівняв рахунок.


Бенінці атакували дещо різноманітніше, насамперед завдяки зусиллям вже згаданих лідерів команди. Вони вміло переводили гру з одного флангу на інший, вчасно підключали захисників.


Мозамбік більше покладався на флангових хавбеків, їхні подачі чи проходи до штрафного майданчика.


Замбія – Туніс 1:1


Одного провалу замбійського захисту тунісцям вистачило, аби зрівняти рахунок і вирівняти гру, у якій спочатку все йшло, як потрібно було замбійцям. Форварди Муленга та Чаманга за активної підтримки Фелікса та Кріса Катонго тримали в напрузі захист суперника.


Але цікаво та нестандартно Замбія атакувала і два роки тому. Тоді до чвертьфіналу команду не пустили провали в обороні у матчі з Камеруном, який і цього разу є суперником по групі. І, схоже, що знову саме у матчі другого туру з камерунцями замбійцям доведеться підтверджувати обґрунтованість своїх претензій на місце у плей-офф.