Матч дня, 3 січня: "Шапекоенсе" - "Бразіл де Пелотас"

На що може розраховувати команда, яка забила 36 м’ячів за 32 тури? Найчастіше - на місце десь у середині таблиці, навіть якщо пропустили ще менше. А якщо пропущених значно менше? Тоді ласкаво просимо до світу лідерів бразильської Серії Б, дивізіону, в якому забивають трохи більше двох м’ячів за гру.

У цьому суворому, ворожому до бомбардирів середовищі виживають цього сезону найтерплячіші, усі, хто вміє не панікувати, якщо не вдалося вийти вперед до шістдесятої хвилини. Треба чекати слушної нагоди, навіть якщо вона припаде на компенсований час другого тайму. Якщо ж, до речі, забити швидко, то супернику вже нема на що розраховувати. Принаймні якщо забиває лідер чемпіонату. Хоча і він сам аж половину своїх м’ячів пропустив у заключні 15 хвилин. Половину з чотирнадцяти. Бо за три десятки турів м’яч справді лише 14 разів побував у сітці воріт “Шапекоенсе”.

Наступний після трагедії 2016 року сезон Серії А команда провела на пристойному рівні й фінішувала восьмою. Однак вже 2018-го “Шапе” боровся за виживання й залишився в еліті завдяки хорошому фінішу. А 2019-го виграли 7 матчів із 38 та опустилися до другого дивізіону. Здавалося, що надовго. Все ж казковий та стрімкий прорив від Серії Д (2009) до Серії А (2013) був занадто яскравим та неповторним. Клубу зі штату Санта-Катаріна залишалося згадувати та сумувати. Маленький “Шапекоенсе” побував у компанії грандів. Настав час повертатися до скромнішого життя.

Тільки у Шапеко так не думали. Вже чемпіонат штату показав, що забувати про цю команду не слід.

Сімнадцятого лютого, за тиждень до свого 40-го дня народження, “Шапекоенсе” очолив Умберту Лоузер. У чемпіонаті штату на той момент вже минуло шість турів, і у його нової команди не було жодної перемоги. Сім очок з дев’яти у трьох заключних турах вивели “Шапе” до плей-оф. Через коронавірус чвертьфінали відбулися у липні, але для Умберту весь цей час був чудовою нагодою підготувати команду не лише до цих поєдинків на виліт, а й до Серії Б.

Тож коли чемпіонат нарешті стартував у серпні, “Шапекоенсе” справно колекціонував матчі на нуль (шість у перших семи матчах) та зайняв місце у чільній четвірці. Паралельно команда розбиралася із суперниками у першості штату й виграла її всьоме у своїй історії.

Та все ж найголовнішим турніром залишалася Серія Б, і там “Шапекоенсе” лише у сімнадцятому турі дозволив собі зайвого. На виїзді обіграли “Понте Прету” 5:0. У інших випадках усе закінчувалося стандартним 1:0 або 1:1.

Ця приємна монотонність результатів тримала “Шапекоенсе” на першому місці та забезпечувала комфортний відрив від п’ятої позиції. Повернення до Серії А ставало дедалі реальнішим.

Ще один крок до мети команда Умберто Лоузера мала зробити проти “Бразіл де Пелотас”. Як і попередні, він мав бути чітко прорахованим, не обов’язково вражаючим.

Зараз особливо цікаво дивитися бразильські матчі. На порожніх стадіонах добре чути усі вказівки тренерів. Умберту з самого початку закликав своїх гравців дбати про м’яч, тож господарі без вагань віддавали назад, якщо це дозволяло уникнути боротьби.

Тим не менш повністю вберегтися не вдалося. І два моменти, які не використав центрфорвард гостей Деллаторре, нагадали, що у низької результативности турніру є ще одна вагома причина.

На літньому сонечку “Шапекоенсе” вів свої атаки розміренно, більше покладався на фланги, бо пройти через центр було так само важко, як потрапити до вагону метро в годину пік. А після подач на другому поверсі боровся Анселму Рамон, найкращий бомбардир команди, тоді як атакувальні хавбеки могли підібрати й пробити з-за меж штрафного.

У “Бразіл де Пелотас” ще є шанс, хоч і теоретичний, підтягнутися на четверте місце. Тому зрозуміло, чому так затято гості захищалися й у другому таймі. Велетень Дієгу Іву кожен підкат святкував наче гол у ворота “Шапекоенсе”. А коли було потрібно валився у боротьбі з форвардом на газон, хоч за межами поля його навряд чи б зсунули з місця навіть троє.

“Шапекоенсе” продовжував атакувати терпляче, не збивався на оманливу жвавість. Швидкість додавали потроху, й насамперед це мали робити футболісти, що вийшли на заміну. Найкраще це виходило у Фогінью. Після його удару головою Дієгу Іву вибив м’яча з лінії воріт, а згодом 20-річний атакувальний хавбек ще двічі бив небезпечно.

Цього разу, всьоме в сезоні, матч “Шапекоенсе” завершився без забитих м’ячів. Але за шість турів до фінішу відрив від п’ятого місця становить 12 очок. Ще семи очок вистачить, щоб “Шапекоенсе”, може й без неймовірного блиску, одначе надійно та впевнено повернувся до Серії А.