Навколо світу за 800 слів

 
Австралія

“Це врешті-решт мало статися”, — заявив Джон-Пол де Маріньї, коли “Вестерн Сідней Вондерерс” забив “Аделейд Юнайтед” 4 м’ячі в першому таймі. Відтоді як Джей-Пі став виконувачем обов’язків головного тренера, команда насамперед прагнула вирішити найбільшу свою проблему — брак забитих м’ячів — й певні зрушення були помітні. У перших трьох матчах під керівництвом Маріньї забили 9 разів. До того було 14 у 15 поєдинках.

Чемпіонат починався для “Вондерерс” чудово. Три перемоги (одна з них у дербі) та нічия на старті. А потім як відрізало. Після п’яти поспіль поразок ВСВ вже опинився за межами чільної шістки. Перша за два місяці перемога суттєво ситуацію не змінила, бо слідом за нею програли тричі, забивши тільки один м’яч.

Тоді звільнили Маркуса Баббеля й доручили першу команду Маріньї. До того у А-Лізі він працював лише як асистент. Сольну роботу розпочав із перемоги, потім взяли ще 4 очки з 6. Наблизилися до шостого місця. І у минулому турі — найбільше випробування для Маріньї — дербі, матч проти беззаперечного лідера регулярного чемпіонату.

У цьому випадку перемога була значно важливішою для ВСВ. Бо “Сідней” по суті вже гарантував собі місце у півфіналі. Команда Стіва Коріки грає солідно, збалансовано, тож для “Вондерерс” насамперед було критично витримати інтенсивність гри суперника, не втратити концентрацію, скільки б маневрів не виконували господарі у своїх атаках.

І коли треба було тримати оборону, підопічні Маріньї робили це грамотно. І поступово, особливо у другому таймі, намагалися додавати у грі на чужій половині. Тобто спрацьовував типовий сценарій: втримати тиск фаворита, знайти свій шанс попереду. А три інших матчі під орудою Маріньї довели, що комбінувати ВСВ вміє. Залишалося дізнатися, чи зможуть ефективно це зробити у дербі. Відповіддю стала атака на 81-й хвилині з подачею Тейта Рассела з правого флангу й точним ударом головою Мітчелла Дюка. З 9-го листопада до 19-го січня Дюк забив один м’яч. Відколи команду очолив Маріньї, у Мітчелла 5 у 4 матчах.

Зараз “Вондерерс” відстає від шостої позиції на два очки, має на матч менше, аніж “Брісбейн”, й саме до цієї команди їде в гості у наступному турі. Раптом сезон, що здавався провальним, набуває зовсім іншого змісту.

Бразилія

Жезуалду Феррейра тільки-но розпочав роботу в “Сантосі”. А в ньому вже “сумніваються”, вже кажуть, що йому потрібен “результат” негайно. Зокрема, саме цього очікували від 73-річного наставника у суботньому матчі з “Палмейрасом”. Нульова нічия навряд чи задовольнила очікувачів результату. Вони тепер сконцентруються на стартовому поєдинку Копа Лібертадорес проти “Дефенси і Хустісьї”. Але все ж цікаво розібратися, що ж закидають Феррейрі.

Насамперед його постійно порівнюють із Хорхе Сампаолі й роблять скоростиглі висновки не на користь португальця. Так ніби це не “Сантос” Сампаолі в лютому минулого року зіграв два абсолютно невиразних матчі проти уругвайського “Рівер Плейт” у Копа Судамерикана й вилетів з турніру, а у чемпіонаті штату саме у якості гри додавав поступово й на першому етапі втратив очки у 5 матчах з 12.

Безглуздо порівнювати цих тренерів ще й через різні методи роботи. Сампаолі є прихильником позиційної гри, Феррейра натомість просить не чекати на м’яч у певній зоні, а наближатися одне до одного там, де м’яч перебуває. Під час розвитку атаки йому потрібна взаємодія флангових захисників із мінімум двома партнерами (атакувальним хавбеком та форвардом). Такі трикутники можна побачити у кожному матчі “Сантоса”. Далі або прагнуть пройти флангом, або ж перевести м’яча на протилежний, де супернику може не вистачити гравців для захисту.

Проблема полягала в тому, що ці маневри не мали належної ефективности. М’яч рухався недостатньо швидко, високим міг бути відсоток браку в передачах уперед. І “Сантос” не створював тієї кількости моментів, що відповідала б часу володіння м’ячем. Однак ідеї тренера, як це було і з Сампаолі, проявляються у грі поступово, й потрібен час для їх повноцінного втілення.

Проти “Палмейраса” начерки того, що хотів би від своєї команди Жезуалду Феррейра, можна було частіше побачити у першому таймі. У другому гостріше атакував “Палмейрас”, а у “Сантоса” знову виникали проблеми з координацією своїх атак. Зрештою не вдалося забити у третьому матчі поспіль. Феррейрі це точно не на користь. А невдача у Лібертадорес може стати ще одним аргументом “проти”.

Бельгія

У “Херенвені” у минулому сезоні він забивав так регулярно. Підключення з глибини (незалежно від того, брав він участь у розвитку атаки чи ні), вибір позиції у штрафному, удар в один дотик (здебільшого правою, але іноді забивав і з лівої).

Відзначився у першому ж матчі за “Андерлехт”. Щоправда команда поступилася й надалі сезон складався вкрай невдало і для неї, і для Мішела Флапа. Голландський хавбек не забивав з 17 серпня до 22 грудня.

Флап, хоч і трохи грав за збірні Ю18 та Ю19, не потрапляв до списку головних надій нідерландського футболу. Його стрімкий злет у минулому сезоні (16 точних ударів) був приємною несподіванкою. Мішел навдивовижу швидко долав відстань від просто здібного гравця до футболіста, що вагомо впливає на перебіг матчу.

Але у теперішньому хаотичному “Андерлехті” було важко. Тому так потішив дубль Флапа у матчі з “Бевереном”. Мішел забивав у знайомій манері. Та й “Андерлехт” після 4 перемог у 6 турах отримав хоч якийсь шанс поборотися за місце у першій шістці.