Аргентина - Уругвай 2:1
1:0 - Анібаль Морено, 25; 2:0 - Гонсало Мароні, 46; 2:1 - Ніколас Чьяппакассе, 94
“У них є яйця”, — поділився після матчу важливою анатомічною інформацією наставник збірної Аргентини. Типовий прийом. Коли тренер не може налагодити гру, що задіює мізки футболістів, доводиться опускатися значно нижче.
Зіграти гірше, аніж на попередньому етапі вони б не змогли, навіть якщо б спробували. Ця думка додавала оптимізму до стартового свистка. Зрештою, у тріумфальному другому таймі проти Венесуели Аргентина ніби визначилася, що готова здобувати очки під прапором “білардизму”, і це хоч якось мало захистити від бездумної біганини у першому поєдинку між цими суперниками.
Обидві команди залишилися без дискваліфікованих центральних захисників. У аргентинців, щоб замінити Переса, опустився з опорної зони Соса, уругвайці замість Мендеса поставили у центр Елісальде, який до цього виходив на фланзі.
Перші хороші атаки, з ударами Чьяппакассе та Давіли, провели уругвайці. Потроху визначалася їхня перевага у боротьбі за м’яч. Аргентинці поступатися не збиралися, однак їхніх зусиль вистачало для того, щоб стримати суперника, а не на власну креативну гру. Тим більш парадоксальним був гол Морено після розкішного удару здалеку. Не лише тому, що виявився першим у аргентинців взагалі, а й тому, що аж занадто вплинув на уругвайців психологічно.
Більше десяти хвилин вони не з’являлися в чужому штрафному, а суперник, навпаки, підживлювався цією невпевненістю. Батіста та Елісальде все-таки завдали ударів до перерви, однак основні атаки Уругвай вочевидь планував на початок другого тайму.
І пропустив через 23 секунди після його початку. Причому Мароні спочатку влучив у штангу, а переправив м’яч у сітку з другої спроби. А то б у аргентинців було два м’ячі після двох ударів. І знову збірна Уругваю приходила до тями значно довше, аніж можна собі дозволити в такій ситуації.
Здалося, що характер поєдинку змінює вихід Саласара та Гарсії. На 62-й хвилині Саласар небезпечно пробив здалеку, а за кілька секунд Батіста спрямував м’яч вище з шести метрів. Але потім знову шлях до воріт Роффо був перекритий, а у різких контрвипадах Аргентина могла збільшити свою перевагу. Мароні, наприклад, не використав вихід сам-на-сам. Вилучення Медіни ще більше мотивувало аргентинську збірну на відчайдушно затяту оборону. Команда жила цим, її маневри на полі нарешті набули сенсу. Далекого від найкращих зразків аргентинського футболу, і тим не менш саме ця збірна першою на турнірі гарантувала собі вихід на чемпіонат світу. Бо свій м’яч Уругвай забив занадто пізно.
Еквадор - Бразилія 0:0
Команді, що з таким задоволенням сиділа в захисті, потрібно було виграти, щоб вже цього дня не розпрощатися з надіями поїхати на Мундіаль. І почали бразильці прудко, м’яч рухався у ритмі, що значно більше нагадував гру в футбол. Проблем, щоправда, було кілька. Перша — еквадорці так діють увесь турнір. Не завжди могло все виходити, але намір був помітний. Цій команді некомфортно зіщулюватися біля власних воріт. Тож Еквадор досить швидко повів свою гру, збалансовану та мобільну.
Інша “проблема” бразильців — вони самі. Як влучно зазначив Роберто Карлос на клубному каналі мадридського “Реалу”: “Вони більше думають, як після втрати м’яча уп’ятьох-ушістьох відразу відійти назад, а не про те, як атакувати п’ятьма-шістьма гравцями”. Тому й доробок у першому таймі був досить скромним: два удари Родрігу, хоч і після непоганих комбінацій.
Мінімалізм вже не допомагав. Тому у перерві Карлос Амадеу зробив дві заміни. Треба було будь-що знайти якусь чарівну формулу. Однак коли “чаклуни м’яча” шукають у запліснявілому закапелку, то з’ясовується, що там вже порпається хтось у біло-блакитній формі й першим встигає вхопити собі трохи “результату”. У другому таймі справді небезпечним можна назвати лише удар Родрігу на 84-й хвилині.
Еквадорці ж зовсім не збиралися “віддавати ініціативу”. Їхня гра зберігала усі свої виразні риси. Захист вміло діяв на випередження, у групі атаки кожен старанно виконував свою звичну роль. На 80-й хвилині винагородою міг би бути гол Плати, але м’яч після його удару головою влучив у перекладину. Зрештою бразильці витримали певний рівень гри в захисті й не програли. Буде що потім розказати нащадкам, якщо цим все обмежиться і збірна Бразилії пролетить повз чемпіонат світу.
Венесуела - Колумбія 0:2
0:1 - Андрес Рейєс, 27; 0:2 - Іван Ангуло, 57
К
рупний план Рафаеля Дудамеля. Він сидів на лаві й мовчав. Тренер, що з першої хвилини чемпіонату активно підказував своїм підопічним, постійно їх підбадьорював, зараз закляк на місці й лише спостерігав, як команда, яку майже всі називали серед претендентів на титул (вихід на Мундіаль здавався ледь не формальністю) борсалася в тенетах колумбійської оборони. Збірна Колумбії справді дуже кваліфіковано відзахищалася, чудово нейтралізувавши найбільш небезпечних гравців суперника. Уртадо це роздратувало настільки, що він був вилучений з поля за удар суперника.
Для венесуельців матч був продовженням другого тайму поєдинку з Аргентиною. Ніби й змагалися, ніби й рухалися, але немов наштовхувалися на якийсь незримий бар’єр. І втрачали м’яч там, де раніше мали готові рішення для продовження атаки. Постійно бракувало ще одного кроку, ще одного зусилля. Але на це зусилля вочевидь не вистачало сил.
Збірна Колумбії, в свою чергу, зіграла найкращий матч у чемпіонаті. Карбонеро вже на першій хвилині завершив стрімку атаку небезпечним ударом і в такому ж стилі команда діяла й далі. У першій половині венесуельці ще тримали запропонований суперником темп, але колумбійці не мали наміру скидати оберти. Заводієм був Карбонеро, але й в усієї команди нарешті з’явилося важливе поєднання мобільности та гнучкости.
Найяскравіше це проявилося у другій результативній комбінації. Спочатку зупинили чергову атаку суперника, потім Паласіос акуратним пасом відправив у прорив Ангуло, а той, здійснивши ривок зі своєї половини, холоднокровно й красиво розібрався у штрафному майданчику. Гра колумбійської збірної була в ці хвилини напрочуд емоційною. Якщо венесуельці втрачали впевненість на очах, то колумбійці, навпаки, у критичний момент знайшли чимало вагомих футбольних аргументів і зберегли шанси на місце в четвірці.
1. Аргентина 3-0-1 7:3 9
2. Уругвай 2-1-1 7:5 7
3. Еквадор 2-1-1 3:2 7
4. Колумбія 1-1-2 2:2 4
5. Венесуела 1-1-2 3:6 4
6. Бразилія 0-2-2 2:5 2
П'ятий тур, 10 лютого
22:30 Колумбія - Уругвай
00:50 Бразилія - Аргентина
03:10 Венесуела - Еквадор
