Сrónicas del Nuevo Mundo: Estaduais

Mato Grosso

Які можуть бути причини для заміни воротаря у перерві? Що за безглузде, здавалося б, запитання. Є ж очевидні відповіді: травма, невдала гра. Усе так. Коли не йдеться про Бразилію та її неперевершені Estaduais.

У перерві матчу чемпіонату штату Мату-Ґроссу «Операріу Варзеа-Ґранденсе» – «Луверденсе» до роздягальні господарів набігли неочікувані гості. Судовий пристав у супроводі поліцейських. Цікавив служителів Феміди 39-річний голкіпер Евертон Сантос де Олівейра, також відомий як Евертон Перерека.

Для голкіпера прізвисько «Жаба» не таке вже й дивне. Однак вправно стрибав із місця на місце Евертон не лише на футбольному полі. У вільний від карколомних стрибків час він не менш ефектно уникав сплати аліментів. Тож покласти край цьому уклонізму можна було тільки з допомогою арешту.

А ворота «Операріу» захищав у другому таймі Матеус Вінісіус. І не пропустив. Обидва свої м’ячі «Луверденсе» встиг забити до затримання Перереки.

У чемпіонаті штату Мату-Ґроссу бере участь 10 команд. На першому етапі вони грають в одне коло. Дві останніх за підсумками цих дев’яти турів команди вилітають, а вісімка найкращих виходить до чвертьфіналу. Далі грають на виліт, за звичною схемою. Чемпіон та віце-чемпіон отримають право зіграти наступного року у Кубку Бразилії та Серії Д національного чемпіонату.

Sergipe

Сержипі є найменшим штатом Бразилії. Що, звісно, не заважає проводити повноцінний чемпіонат, в якому є свої гранди («Клуб Еспортиву Сержипі», 34-разовий переможець турніру, «Конф’янса» (21 титул) та «Ітабайяна» з десятьма тріумфами). І ось коли помічаєш, що тамтешня федерація організовує інтернет-трансляції деяких матчей, одразу стає зрозуміло, що таким досвідом нехтувати не варто.

«Ітабайяна» проти «Доренсе». Ще й на головному стадіоні штату. Газон, щоправда, на «Естадіу Естадуал Лорівал Батіста», або ж «Батістау», робить його більше схожим на головне картопляне поле штату, та зрештою, яка різниця. Коли на ньому з’являється м’яч, він стає таким самим магічним прямокутником, як і будь-де в світі.

Не варто, однак, чекати магії від гравців, що виступають у цьому високошановному змаганні. Попри те, що штат Сержипі подарував світові переможця Мундіалю-70 Клодоалду та переможця будь-якої бійки у порожній кімнаті Дієгу Косту, у цьому конкретному матчі їхніх спадкоємців розгледіти не вдалося.

У «Доренсе» це тільки дев’ята в історії клубу (заснований 1948 року) участь у першому дивізіоні чемпіонату штату, тож «Ітабайяна» — фаворит матчу й вперто прагне довести це на полі. «Доренсе» захищається старанно й доволі якісно. Це трохи нервує господарів, котрі, намагаючись відкрити рахунок тільки-но зароблять штрафний, навіть за сорок метрів від воріт — б’ють. М’яч при цьому залишає межі поля десь неподалік кутового прапорця.

Публіка співчуває, підтримує, і, звичайно, адже це серйозний турнір, підсвистує. Комусь із глядачів може навіть здатися, що у нього б вийшло не гірше. Й це той випадок, коли подібна впевненість може бути виправданою.

У чемпіонаті штату Сержипі грають 10 команд. Після одного кола лідер гарантує собі місце у Серії Д-2019, а дві останніх команди вилетять до другого дивізіону чемпіонату штату ще цього року. (Турнір відбуватиметься у вересні-листопаді).

До другого етапу виходить шість команд, які проведуть ще одне коло. Два переможці цієї стадії стають фіналістами й у двох матчах визначать чемпіона найменшого штату країни. (Команда, що фінішує першою у таблиці, матиме перевагу, якщо після двох матчів фіналу буде нічийний результат).

Rio de Janeiro

У серпні 1989 року в Києві відбувся міжнародний міні-турнір, який досі згадується з ностальгією. Тоді, коли будь-яка трансляція з-за кордону була подією, на поле Республіканського стадіону виходили італійська «Рома» та два клуби з Бразилії, «Флуміненсе» і «Бангу».

Цікаво, що бразильські клуби навідувалися до Києва й раніше і проводили з «Динамо» товариські матчі. Ще 1957 року приїжджали «Баїя» та «Васку». «Баїя» знову завітала до Києва у 1960-му, а 1961 року гостював клуб «Мадурейра» зі штату Ріу-де-Жанейру. Наступними візітерами були вже «Флу» та «Бангу», хоча можна згадати, що у серпні 1986-го «Динамо» зіграло в Амстердамі з «Ботафогу».

У півфіналі київського турніру «Бангу», який тоді тренував легендарний Діді, обіграв «Динамо» у серії пенальті. Незабутнє враження залишив двометровий воротар бразильців Роберту Палм’єрі, котрому одразу після турніру виповнився 21 рік.

Чемпіонат штату «Бангу» виграв двічі (1933, 1966). Після успіху «алвірубру» більш ніж п’ятдесятирічної давнини жоден інший клуб не переривав гегемонію чотирьох грандів, хоча і сам «Бангу», і «Американу», і «Волта Редонда», і «Мадурейра» доходили до фіналу.

Цей розіграш чемпіонату Каріока «Бангу» розпочав з перемоги над «Васку». Після нічиєї у другому турі, у наступному був чудовий шанс майже забронювати місце у півфіналі. Однак мінімальна поразка від «Фла» залишає інтригу.

«Васку» в цьому турі програв знову. І досить мляво виглядав на полі «Кабуфріенсе». Напередодні дербі з «Фламенгу» це не найкращий сигнал. Тож у «Бангу» треба взяти 4 очки у двох турах, щоб потрапити до півфіналу. При цьому в іншій групі обидва гранди виступають не краще за «Васку». «Ботафогу» у двох матчах зіграв внічию, а «Флуміненсе» набрав два очки у трьох поєдинках.

У чемпіонаті штату Ріу-де-Жанейру дванадцять команд розбиті на дві групи. Після попереднього етапу, основний турнір розділено на дві частини — Таса Ґуанабара й Таса Ріу. Кожна проходить у одне коло, дві найкращих команди кожної групи стають півфіналістами. Плей-офф з одного матчу, тож у півфіналі команда, що фінішувала вище, матиме перевагу у випадку нічиєї.

Якщо обидві частини виграє одна команда, вона стає півфіналістом третього, вирішального етапу, а до неї приєднуються три найкращих за сумою очок у Таса Ґуанабара й Таса Ріу. Або ж титул розіграють переможці кожного з цих мікротурнірів та дві найкращих команди зі зведеної таблиці.

Rio Grande do Sul

Гранди бразильського футболу іноді прохолодно ставляться до першості штату. Цього року, наприклад, «Ґреміу», чинний володар Кубка Лібертадорес, виставив у перших турах Ґаушау молодіжну команду.

Можна знайти аргументи й «за», і «проти» такого рішення, але як це часто буває правильність визначатимуть згідно з результатом. А він поки що невтішний. У трьох турах «Ґреміу» набрав одне очко. Причому в усіх матчах йшли на перерву з перевагою в рахунку, а закінчувалося все досить сумно.

У поєдинку третього туру, на виїзді, з клубом «Авеніда» (Санта-Круз ду Сул) особливо драматичними були чотири хвилини компенсованого часу. Після 90 хвилин господарі вигравали 2:1. Слід зазначити, що до цього «Авеніда» виграла у «Ґреміу» один раз та й сталося це у плей-оф, коли у матчі-відповіді фаворит переконливо реваншувався.

А ось тепер до успіху залишалося зовсім трохи. Можливо, через це так нервово пішов на м’яч, поданий із кута поля, голкіпер «Авеніди» Родрігу. М’яча він не торкнувся, і захисник гостей Паулу Міранда зрівняв рахунок. Той самий Паулу Міранда, після грубої помилки якого «Авеніда» забила вдруге. До цього господарі використали чи не основну слабкість захисту «Ґреміу» у турнірі — погану гру на стандартах суперника.

Паулу Міранда чи не єдиний досвідчений гравець у цьому складі «Триколора». Після двох років у австрійському «Зальцбурзі» він повернувся до Бразилії й мав би стати «дядьком» для молодих партнерів, але почав помилятися сам.

Коли ж цю помилку він виправив, на «Ґреміу» чекав ще один неприємний сюрприз. Рикошет «скоригував» дальній удар опорника Тоту, й «Авеніда» таки вирвала свою першу повноцінну перемогу над грандом.

На першому етапі чемпіонаті штату Ріу-Гранде ду Сул (Ґаушу) 12 команд грають у одне коло. Після цих одинадцяти турів дві найгірших команди вилітають до другого дивізіону («Ґреміу» поки що у зоні вильоту).

Вісімка ж найкращих виходить до чвертьфіналу, і починається традиційний плей-оф з матчами вдома та на виїзді.