Китай – Оман 3:0
Той рідкісний випадок, коли дивишся матч й щиро хочеш, аби одна з команд грала агресивніше, щоб її футболісти жорсткіше «ставили ногу». Збірна Оману з такою невимушеністю перетинала межу м’якости та аморфности, що не зовсім було зрозуміло, як ці плюшеві іграшки взагалі пройшли кваліфікацію та ще й обіграли у вирішальному матчі іранців.
Подібні дії суперника лише заохочували старанних господарів до турніру до ще наполегливішої гри у відборі. З перехоплення м’яча на чужій половині власне й почалася атака, що завершилася першим точним ударом. Так само завзято китайці використовували фланги, добре доправляючи м’яч у потрібні зони, а потім вже йшли досить небезпечні передачі до штрафного, що й призвело до ще двох забитих м’ячів.
Катар – Узбекистан 1:0
Не вперше збірна Узбекистану (чи то юнацька, чи молодіжна) справляє враження команди, якій так вже набрид цей футбол, що нічого, окрім відрази, він вже не викликає. І ніби ж і рухаються, і з м’ячем працюють, і до захисту переходять досить швидко, однак усе ніби на автоматі. Воно ж наче й непогано, коли маневри команди відшліфовані й доведені до автоматизму, та цього разу від того віє якоюсь надмірною вичищеністю, за зовнішньою правильністю рухів вкрай мало змісту, мало емоцій, що теж потрібні для результативнішої гри на цьому рівні.
У катарців зараз іспанські тренери, тож вони вже впевнено засвоїли контроль м’яча, однак ще не відкрили другий розділ підручника. Той, у якому йдеться про спрямування атак у бік воріт суперника, якщо той не залишає простору й треба узгоджувати маршрути м’яча з переміщеннями гравців попереду. Поки що зовні впевнений контроль не стає передвісником прискорення атаки, а є радше фігурним катанням м’яча уздовж та впоперек.
КНДР – Таїланд 1:0
Від тайців можна було очікувати більшого. І тому, що у попередні роки в складі молодіжки були дуже цікаві футболісти, й тому, що якраз збірна Таїланду іноді видавала «тікі-таку», якою можна було захоплюватися. Але зараз команда є занадто банальною й у першому матчі нічого видовищного не запропонувала.
Корейці ж зіграли динамічно, з чудовим використанням вертикальних передач. Якраз у центрі вони м’яч особливо не затримували, якщо була можливість зіграти або далі по флангу, або ж на когось із двох форвардів. Тому й була їхня гра свіжішою та ефективнішою. Особливо на тлі суперника, якому чогось не вистачало чи не в кожному компоненті.
Ірак – Малайзія 4:1
Найбільше сподобалися у першому турі саме іракці. Насамперед хорошим поєднанням мобільности та впевненої роботи з м’ячем. Маневр одного гравця обов’язково супроводжували ривки інших й це добре узгоджувалося завдяки точним і вчасним передачам. Однаково переконливо команда розігрувала позиційні атаки й переходила у контрнаступ. Здатність великої кількості польових гравців якісно та ефективно відпрацювати у нападі є найвиразнішою рисою іракської збірної у цьому матчі.
Малайзійцям важко було щось протиставити такому різнобічному опоненту. Але вони намагалися й бодай на один свій м’яч награли.
Японія – Палестина 1:0
Найбільш нестандартний маневр — підключення центрального захисника з глибини і його вихід на ударну позицію — дозволив забити у першому таймі й залишився, мабуть, найяскравішим епізодом матчу. До та після нього японці якраз не знаходили способів подолати насичений захист. Чимало часу провели у пошуках й щоразу зупинялися за крок-два від рішення. Японців не обтяжує необхідність довго переводити м’яч із однієї ділянки поля на іншу, але у майбутніх матчах знадобиться більше винахідливости.
Йорданія – Саудівська Аравія 2:2
Типовий англійський тренер йорданців обрав застарілу тактику (4-2-3-1), аргентинський наставник аравійців — сучасну (4-2-3-1). Обидві команди у першому таймі краще виконували роботу без м’яча, суттєво стискаючи простір для маневру. Йорданцям пощастило використати помилку оборони й у другому таймі ця команда вже значно більше дбала про захист власних воріт. І робила це доволі непогано упродовж хвилин двадцяти, аж поки взагалі не забула про існування чужих воріт.
У цей момент тиск аравійців став максимальним й, здавалося, що зможуть дотиснути. Натомість вони, навпаки, не зуміли цього зробити й потроху випустили гру з-під контролю. Йорданці забили вдруге й запізнілий камбек команди Саудівської Аравії став ще однією несподіванкою цього найбільш емоційного матчу першого туру.
Австралія – Сирія 3:1
Австралійці краще почали, швидко використали одну з проникливих передач на хід й вийшли вперед. Сирійці зреагували значно щільнішою грою у центрі поля й трохи нейтралізували ці гострі передачі команди Анте Мілічіча. Не вдалося, однак, краще використати свої атакувальні можливості, а наприкінці тайму ще й проґавили контратаку, в якій австралійці знову дуже добре розіграли комбінацію на фланзі з вивіреним навісом на дальню штангу.
Блискуча гра як основних флангових форвардів, так і тих, хто вийшов на заміну, забезпечила збірній Австралії чимало нагод для стрімких атак. Сирійці теж відзначилися після подібної комбінації, але назагал рахунок досить точно відобразив зусилля обох команд.
Республіка Корея – В’єтнам 2:1
Якось довелося побачити, як із заднього сидіння дива автопрому під назвою «Жигулі» вискочило одразу шестеро в’єтнамців. Схожий принцип розташування використала у цьому матчі збірна цієї країни. Прагнули максимально наситити простір на чітко обмеженій ділянці поля — перед штрафним, аби знівелювати швидкість атак корейців.
Контрвипади в’єтнамців хоч і були не дуже регулярними, базувалися на інших засадах. Були спроби брати не кількістю, а якістю, хоч і малими силами, але розігрувати м’яч якомога точніше. І одна з таких атак взагалі завершилася красивим ударом із середньої дистанції.
Потім, щоправда, оборона в’єтнамської збірної аж занадто зіщулилася й перетворилася на звичайнісіньке скупчення гравців, яке вдалося «відрізати» одним пасом. Нічия після першого тайму для корейців, досить несподівано, виявилася прийнятним результатом, а швидкий пенальті у другому мав виправити ситуацію.
Юн Син Вон пробив «паненкою», прямісінько в руки воротареві. Це справило враження на арбітра. У компенсований час чистий пенальті за фол проти Юна суддя просто не призначив. На щастя для «десятки» корейців, він за цей час встиг акуратно подати зі штрафного на Лі Гин Хо, який забив переможний м’яч.
