Copinha 2016: "Сан-Паулу"

«Ми не очікували такого пресингу. Зараз розберемося й у другому таймі все виправимо». Такі слова ніби більш звично чути від досвідченого гравця, а не від футболіста молодіжної команди. І все ж саме так, чітко та впевнено, говорив Матеус Кейрос у перерві матчу «Сан-Паулу» - «Фіґейренсе».

Звідки йшла ця впевненість? Насамперед з минулорічного досвіду. «Сан-Паулу» упродовж 2015-го виграв більшість турнірів у своій віковій категорії. Разом футболісти опинялися у різних ситуаціях й поступово вчилися усього, що знадобиться у подальшій кар’єрі. Зокрема і вмінню під час матчу виправляти власні помилки. Зрозуміло, що розмова у перерві відбулася за участі тренера, але й самі гравці вже були готові сприймати необхідну інформацію. І потім втілити заплановане на полі.

У другому таймі «Сан-Паулу» значно впевненіше виходив з-під пресингу і значно частіше комбінував біля штрафного майданчика суперника. «Фіґейренсе» намагався не втрачати відмінну позиційну гру, продемонстровану до перерви. Помилково призначений пенальті приніс перемогу «Сан-Паулу».

З допомогою пенальті, тільки вже післяматчових, «Сан-Паулу» здолав і попереднього свого суперника, значно скромніший за «Фіґейренсе» клуб — «Табоау да Серра». Отже, у обох перших матчах плей-оф один з фаворитів турніру зіштовхувався із незапланованими труднощами й щоразу давав цьому раду. До того ж, завдяки командній роботі, а не тільки проявам індивідуальної майстерності. І це очевидно було плюсом для «Сан-Паулу».

Питання, що також виникли після цих двох матчів залишалися без відповіді аж до чвертьфіналу. Що станеться проти більш сильного суперника? Чому «Сан-Паулу» не очікував пресингу «Фіґейренсе», чи припускався помилок у захисті проти «Табоау да Серра»?

Непохитність Кейроса звісно справила враження, та все ж у матчах в групі «Сан-Паулу» завжди діяв «на випередження» й запускав свою комбінаційну гру з перших хвилин. Щось схоже сталося й у грі з «Рондонополісом» у «одній сьомій» фіналу. Через специфічну формулу цьогорічного турніру «Сан-Паулу» виходив на цей матч учасником чвертьфіналу. Від перемоги чи поразки залежало хто саме буде суперником. Теоретично «Сан-Паулу» навіть міг би спробувати «вибрати» собі опонента, адже програш означав зустріч з «Америкою» зі штату Мінас-Жераїс, а не «Фламенгу». Ще й основі Андре Жардіні дав відпочити.

Та навіть якби «Сан-Паулу» і захотів програти зробити це було б вкрай важко. І «Рондонополіс» мав відверто слабкий вигляд, і резервісти «Сан-Паулу» відповідально поставилися до свого шансу. У Бразилії, до речі, люблять згадувати, що колись запасним у матчах Копіньї був Рікарду Ізаксон Лейте, ,більше відомий, як Кака.

У чвертьфіналі з «Фламенгу» команда Андре Жардіні знову потрапила під потужний пресинг й знову мало що зуміла створити до перерви. А «Фла» це вже суперник зовсім іншого рівня. Ще й встиг забити наприкінці першого тайму. І знову «Сан-Паулу» треба було «розбиратися і виправляти». Частково цьому посприяв і суперник. «Фламенгу» менш інтенсивно діяв у боротьбі за м’яч й віддав більше території.

У багатьох аспектах «Сан-Паулу» у другому таймі справді вдалося поліпшити гру. Краще рухався м’яч біля чужого штрафного, частіше знаходили одне одного найбільш небезпечні гравці команди. Саме у другому таймі чіткіше стала помітна структура гри, що й забезпечувала «Сан-Паулу» перемоги і минулого року, і у матчах цієї Копіньї. Не було лише найголовнішого. Завершення атак.

«Сан-Паулу» тиснув, «Фламенгу» захищався дедалі ближче до своїх воріт й час від часу контратакував. На 90-й хвилині Феліпе Візеу забив вдруге. Цього разу «Сан-Паулу» більш-менш вдалося «розібратися», але не вдалося «виправити».

У цілому матч, як і лічить дуелі двох грандів, був одним з найбільш напружених у турнірі. Один точний удар міг би змінити все на користь «Сан-Паулу». Якби це сталося, можна було б знову говорити про вміння команди реагувати під час матчу. Невдача означає, що ліміт на камбеки було вичерпано раніше, а приголомшити суперника першим знову не спромоглися.

Напередодні турніру багато галасу було навколо Дейвіда Нереса. У деяких матчах він справді продемонстрував і швидкість, і техніку. Це звісно лише посилювало похвалу на адресу здібного гравця. Менш помітним Нерес був зокрема і у грі з «Фіґейренсе», і у чвертьфіналі. Цю Копінью він відіграв не надто стабільно, тож варто постежити за його прогресом у найближчі місяці.

Солідніше провів усі матчі Лукас Фернандес. Десятий номер зі світлою головою та відмінним ударом з середньої дистанції. Винахідливість Лукаса дозволяла розігрувати ефектні комбінації й саме його передачі часто допомагали розкриватися партнерам по атаці.

Вже згаданий Матеус Кейрос теж залишив не погане враження у середній лінії, як і правий захисник Фоґечі.

«Сан-Паулу» дав у окремих матчах кілька хороших зразків комбінаційної гри. Але у плей-оф занадто часто доводилося виправляти щось у перерві. І у певний момент здатність робити це не спрацювала.