Copinha 2016: Третій етап

«Кубок дощу та судоми». Ця жартлива, неофіційна назва Кубка Сан-Паулу повністю виправдалася вже на стадії плей-оф. Судома домінувала у матчах групового турніру. І це не дивно адже йдеться про молодих футболістів з різним рівнем фізичної підготовки. До того ж, чимало провінційних клубів подорожували автобусом й гравці виходили на перший матч після п’ятдесятигодинної подорожі. Та й спроби потягнути час замасковані під нестерпний біль ще теж ніхто не відміняв.

Традиційні ж літні зливи заявили про себе у вівторок. Зовсім зіпсувати перші два матчі чергового етапу їм не вдалося, але за інших погодних умов поєдинки могли б бути ще якіснішими. У той же день коментатори говорили, що зливи прогнозують аж до п’ятниці. На щастя, синоптики помилилися й деякі з наступних ігор супроводжував хіба що легкий дощик, який суттєво командам не заважав.

У першому тексті побіжно згадувалося про «Греміу» та його проблеми з творенням. Позбутися їх не вдалося й у матчі з «Ітуану». У останньому турі групового турніру «Греміу» здолав цього суперника завдяки неймовірному дальному удару Діонатана на 88-й хвилині. До тієї миті «Ітуану» досить спокійно тримав нічийний результат, що гарантував перше місце у групі. Тоді спалах натхнення змінив усе на користь «Греміу», але у новому матчі окремих проявів майстерності вже не вистачало.

До того ж, як і у матчі з «Деспортиво Бразіл», «Греміу» досить швидко пропустив після кутового, а за два хвілини після цього ледь не отримав після іншого корнера. «Ітуану» переважав суперника у швидкості, його гравці краще діяли позиційно і ще два м’ячи може й не надто відповідали статусу обох клубів у бразильській футбольній ієрархії, проте точно відобразили співвідношення сил у конкретному протистоянні. Попри обіцянки свого тренера, «Греміу» так і не вдалося «диктувати умови та визначати темп гри».

Хоч він і не брав участі у всіх матчах, виділити у складі «Греміу» можна Конраду. Десятий номер, що проти «Ітуану» вийшов на позиції лівого захісника, сподобався хорошею роботою з м’ячем, здатністю мислити нестандартно.

У складі «Сампайю Корреа», клубу зі штату Мараньяу, таким футболістом є Фернандінью. До турніру у нього була травма й у першому матчі, проти «Палмейраса», він залишився у запасі. Та ще до перерви пошкодження Ітапери змусило Вініуса Салданью робити заміну. Попри те, що вибув правий захисник, тренер «СК» випустив свого лідера. Фернандінью не забив сам, але організував обидва м’ячі у ворота «Палмейраса».

У новому матчі цих суперників, вже у плей-оф, Фернандінью з’явився у стартовому складі. У «Палмейрасі» зробили належні висновки й цього разу ані Фернандінью, ані хтось з його партнерів не зіграли так само впевнено та цікаво, як у першому турі. «Палмейрас» взагалі відчутно додавав під час турніру і другий матч проти «Сампайю Корреа» вийшов поки що найкращим для підопічних Жуана Бурсе.

Ще одна пара команд, які вдруге зустрілися на турнірі — «Фламенґу» та «Ред Булл». Якщо у Німеччині ляйпцізький «Ред Булл» ненавидять усюди, то у Бразилії існування клубу з цією назвою ніякого антагонізму не викликає. Навіть попри певні здобутки першої команди клубу у чемпіонаті штату Сан-Паулу.

Адже тут і суми витрат інші та й робота здебільшого ведеться з акцентом на виховання молодих футболістів. Цього року «Ред Булл» лише вдруге вийшов з групи на Кубку Сан-Паулу і у обох зустрічах з «Фла» не вистачило зовсім трохи.

«Ред Булл» непогано пресингував у перших таймах обох матчів, створював моменти й добряче завантажував голкіпера суперників. І якщо у групі невикорстані моменти й поразка (1:2) не завадли зрештою пройти далі, то у матчі на виліт це вже мало зовсім іншу ціну.

На 32-й хвилині Ґабріел з двох метрів пробив головою повз ворота, на 48-й, Іаґу та Марсіу завдали трьох ударів за лічені секунди (сейв, штанга, повз ворота). Коли ж елегантна комбінація пройшла вже у «Фламенґу», у наступні майже півгодини «Ред Булл» так і не зумів створити щось вагоме біля воріт Тьяґу.

Але назагал гра РБ сподобалася продуманістю, бажанням дотримуватися певного стилю гри. Вочевидь тренери працюють саме над навичками командної взаємодії, а не тільки над розвитком індивідуальних якостей.

Те саме можна сказати й про «Фіґейренсе», команду, що зазнала найбільш прикрої поразки цього раунду турніру. Помилка арбітра, який не помітив, що порушення було за межами штрафного майданчика, допомогла «Сан-Паулу» здолати добре організованого суперника. Суперника, що до перерви мав значно кращий вигляд, аніж один з фаворитів Копіньї. «Фіґейренсе» чітко накривав пресингом й миттєво організував власні атаки. Дві чудових нагоди мав Матеузінью, у обох випадках «Сан-Паулу» врятував голкіпер. Були й випадки, коли в останню мить заважали завдати удару і захисники «Сан-Паулу».

Загальне ж враження від матчів цієї стадії — вищий рівень конкуренції, напруженіша боротьба, долю матчу вирішують деталі. Тобто усе, як і має бути у Копа Сан-Паулу. Екзотичні учасники відзначилися у груповому турнірі. Відзначилися, зокрема, прізвиськами своїх футболістів. Цього року у Копіньї брали участь Балотеллі та Ето’О. А потім настає час серйозного та виснажливого (учасники четвертого етапу зіграли 5 матчів менш ніж за два тижні) бороття за титул.