Copinha 2016: Перші два етапи

Після двох перших етапів кількість учасників Копа Сан-Паулу скоротилася у чотири рази й серед невдах є кілька клубів-грандів, від яких у подібних турнірах очікуєш дещо більшого. Цілком ймовірно, що декому з них не вдалося б навіть вибратися з групи, якби не зміна регламенту.

Цього року до плей-оф виходять по дві команди з кожної групи. Навіть здається, що минулорічний швидкий виліт тоді чинного чемпіона — «Сантоса» — певною мірою «посприяв» такому рішенню. Ще й з «Фламенгу» така ж халепа нещодавно сталася.

Є, щоправда, й інший аргумент на користь нового формату. У такому гігантському турнірі розподіл на групи, як не намагайся, може вийти досить нерівноцінним. І якщо у одній може опинитися три реальних кандидати на вихід до наступного раунду, із сусідньої здатна вискочити, як одна з найкращих других, не надто презентабельна команда.

Щедріший допуст до матчів на виліт, ще й зі ста дванадцятьма клубами на старті, ущільнює і без цього насичений графік. Суто ж математичну «проблему» — постійне скорочення удвічі від 112 приведе до сімох учасників на одній зі стадій — вирішать просто. «Найкраща» з тих команд, що програють у «1/14» потрапить до чвертьфіналу.

Вдруге поспіль після титулу 2014 року «Сантос» вилітає швидко та безболісно. Ось це непокоїть найбільше. Зрозуміло, що у кожному поколінні свого Неймара не буде, та все ж «Сантос» знаний своєю роботою з молоддю і навіть якщо немає тих, від чиєї гри перехоплює подих, то принаймні очікуєш певного рівня колективної взаємодії. А з цим, як і минулого року, у команди були відчутні проблеми.

«Сантос» грав механічно, шаблонно, бездушно. Не вистачало прискорень поблизу штрафного майданчика, продуманих комбінацій, що справді залучали б до роботи в атаці більше футболістів. Виходило ж так, що участь їхня була суто формальною і цим формалізмом тхнуло від «Сантоса» з першого матчу. Можливо майбутні «зірки» вирішили, що лише за допомогою емблеми на футболці впораються із суперниками-провінціялами. Замість цього — три удари повз ворота у серії пенальті поклали край мукам цієї сіренької команди.

У «Флуміненсе» та «Васку» є своєрідне виправдання раннього вильоту. «Васку» за підсумками минулого сезону опинився у Серії Б й більшість футболістів із досить успішної команди Ю20 зараз вже у команді першій. Тож у Копіньї зіграли хлопці з Ю17. Взагалі цього року можуть виходити на поле народжені у 1996-2000 роках, тож певний простір для маневру є.

Попри те, що запам’ятався у атаці Уґу Боржес, і назагал враження було трохи кращим, аніж від «Сантоса», від «Васку» теж варто було очікувати більш змістовної гри. Безумовно різниця у рік-два може датися взнаки, але по-перше не кожен суперник використовував виключно 19-річних футболістів, по-друге ж, умови для всебічної підготовки у «Васку» значно кращі, аніж у скромніших клубів, тому й хотілося б бачити навіть від трохи молодших vascainos змістовнішу гру.

Як і «Сантос», «Васку» програв у серії пенальті. Причому вирішальний одинадцятиметровий забив за «Америку» зі штату Мінас-Жераїс півзахисник Зе Рікарду, котрий схибив з точки у основний час.

«Флуміненсе» (у якого теж найкращих гравців Ю20 залучили до підготовки з першою командою) поступився досить цікавому клубу з містечка Індайятуба (штат Сан-Паулу). «Прімавера», хоч і не має гучних титулів, здавна виховувала гравців навіть для грандів бразильського футболу. У матчі з юнню «Флу», насамперед «Прімавера» добре скористалася помилками суперника у захисті. Ще у груповому турнірі «Флуміненсе» невимушено розгромив «Реал Нороесте» (4:1) та «Капіваріану» (10:0), але зіштовхнувся з проблемами проти значно краще організованого захисту команди «Аґуа Санта» (поразка 0:1).

«Прімавера» виявилася здатною ще й на більшу кількість швидких, небезпечних атак у першому таймі та на досить вмілу гру в обороні після перерви. Свій другий м’яч «Флу» вдалося забити лише на 90-й хвилині.

Міг приєднатися до трьох інших іменитих клубів і «Греміу». У групі гра команди зрідка спалахувала яскравими фарбами. Один з таких спалахів — гол-красень Діонатана на 87-й хвилині — приніс перемогу у абсолютно нічийному матчі з «Ітуану» та перше місце у групі. Й зустріч з «Деспортиву Бразіл» у плей-оф. Пропустивши вже на другій хвилині «Греміу» досить посередньо діяв до перерви. Атакували переважно правим флангом, досить одноманітно, без серйозних загроз воротам.

Забити зрештою два м’ячі вдалося не стільки завдяки поліпшенню власної гри, скільки через надмірну пасивність суперника. «Деспортиву Бразіл» не вдалося дати лад кільком перспективним контратакам й поступово команда «опускалася» дедалі більше до свого штрафного. «Греміу» запрошенням скористався. Творити ж самостійно, вирішувати складніші ігрові завдання поки що не дуже виходило.