Sudamericano Sub20: Останні матчі першого етапу

Чилі – Болівія 2:0, Болівія – Парагвай 1:5


Кожен, хто у дитинстві виходив на матч, і бачив у складі суперника волохатих монстрів, котрі народилися «після серпня», зрозуміє, як себе почували болівійці на цьому турнірі.


Але вони свідомо привезли на турнір кількох значно молодших футболістів. Кращого досвіду, аніж цей, вони б ніде не отримали.


Болівійці грали напрочуд старанно. Зрозуміло, що цього часто було замало, і «дорослі» розривали захист Болівії немов гігант, котрий навіть не помічає мотузок, що накидають на нього ліліпути. Але ці «ліліпути» показали, що вже багато знають, і якщо їм справді поки бракує сили та витривалості для протистояння старшим суперникам, то це все прийде, а тактичний вишкіл, він вже є, і навряд чи легко вивітриться з їхніх голів.


Доводилося багато захищатися, тож чимало роботи було у Алекса Аренсібії і виконував він її так, що може претендувати на звання найкращого голкіпера турніру.



Бразилія – Чилі 2:0, Парагвай – Чилі 2:1


Просто не чесно було б очікувати, що після Вільянуеви, Алексіса Санчеса, Матіаса Фернадеса, Моралеса, Орелльяни, Меделя, Відаля у чилійців одразу ж з’явиться ще одна порція талантів. І все одно надія жевріла.


Але коли у вирішальних матчах команда не знаходить вагомих аргументів, і нічого окрім такої-сякої дисципліни за душею не має, четверте місце у групі є цілком закономірним результатом. Навіть не скажеш, хто у цій команді був яскравішим за інших.



Аргентина – Еквадор 2:2, Венесуела – Колумбія 1:1


Що за останній тур! Спочатку Аргентина чесно намагалася грати краще, аніж у попередніх матчах і навіть не пропустила у перші три хвилини. Хоча могла пропустити на сьомій.


Уперше на турнірі, аргентинці відкрили рахунок. А потім гру потроху почали прибирати до рук еквадорці. Причому Хуліо Росеро дуже добре використав заміни.
По перерві замість потужного Де Хесуса випустив на фланг Ґевару.


І у цьому матчі Еквадор грав без Фіделя Мартінеса, тож тривав пошук адекватної заміни. Майк Родрігес отримав більше часу для того, щоб себе проявити, але на флангах він діяв не так переконливо, як Мартінес, а для Еквадору хороша флангова гра — один з козирів.


Парадоксальна на перший погляд заміна (залишається на лаві центрфорвард) спрацювала якнайкраще. Ґевара почав «прасувати» лівий фланг оборони суперника, Родрігес грав де йому зручніше, у центрі, і роздавав передачі у всіх напрямках, активності ж Рохаса вистачало на трьох.


Коли ж еквадорці не використали кілька чудових моментів, створених завдяки цій заміні, Росеро «використав» інший «таран». І Ананґоно забив за п’ять хвилин після виходу на поле.


Це мав бути переможний м’яч. Аргентина мала отримати те, що заслужила, тобто нічого, і поїхати додому. Натомість вони одразу ж зрівняли рахунок і знову вислизнули неушкодженими.


Таким чином, у другому матчі нічия 2:2 виводила далі обидві команди. Закралася підозра, що колумбійці та господарі турніру спокійненько «розпишуть» необхідний результат. Якби ж то! Гра на три результати. У диму битви не було коли займатися математикою. Колумбійці своїми ударами ледь не зламали штанги, а потім, вже у другому таймі, коли суперник був попереду, вдалися до хитріших засобів.


На поле вийшов Крістіан Мехія. А коли це дияволеня падає у штрафному, розібратися, симулював він чи справді отримав по ногах, не зміг би і Колліна після десятка повторів. Один пенальті «імені Мехії» Насаріт забив.


Другий арбітр призначив за кілька секунд до фінального свистка. Останній удар матчу. Заб’є Насаріт знову, Колумбія вийде сама і проведе далі Еквадор.


Насаріт не витримав напруги. Кволий розбіг, кволий удар, Ромо пенальті парирує, Венесуела проходить, а у Колумбії та Еквадору абсолютно всі показники однакові.


Потім було спеціальне засідання керівництва КОНМЕБОЛ. Історичне рішення відмовитися від жеребу і дозволити зіграти у наступній стадії обом командам. Організатори турніру погодилися провести додаткові матчі і швиденько переробили календар.


Та ні…Це вже, мабуть, наснилося під ранок. Бо дуже хотілося, щоб далі грали ті, хто цього справді прагнув.


На прес-конференції кинули жереб. Пощастило Колумбії.