вівторок, 3 лютого 2009 р.

Sudamericano Sub20: Brazil - Argentina, Uruguay - Colombia


Бразилія – Аргентина 2:0, Уругвай – Колумбія 2:1



Коли дивишся на таке поле з певної відстані, можна навіть подумати: «Ніби нормальне». Наскільки все погано, відчуваєш лише, коли починаєш грати. Заспокоювати себе тим, що умови однакові для всіх — єдина відмовка у цьому випадку. Але ця однаковість не означає, що кожен із суперників здатен зіграти, як вміє та хоче попри негоду.


Те, що саме грати на полі стадіону у Матурині неможливо, стало зрозуміло вже на шостій хвилині першого матчу. Міні-повінь. Обіграти хоч усіх суперників заразом, здавалося, буде легше, аніж обіграти хоч одну калюжу.
Венесуельський дощ повернув чотири команди, повні технічних виконавців, до тих печерних часів, коли запустити м’яч у небо треба було лише тому, що по землі він не прокотився б і метру.


У першому матчі дня трохи швидше до нових умов призвичаювалися аргентинці. Але був один важливий нюанс. Половина, на якій вони захищалися у першому таймі, увібрала значно більше води, особливо на правому фланзі. Тож бразильцям атакувати було дещо важче. Особливо, коли аргентинці (нарешті!) діяли командно, енергійно та завзято. Змушували суперника фолити і створювали моменти після стандартів.


Не менш завзято взялася за роботу і суддівська бригада. Не зарахували чистий гол аргентинців у першому таймі, призначили пенальті на користь бразильців у другому, і відмовили у цьому щасті аргентинцям. Відігруватися за таких умов важко і без зайвого тягаря суддівських помилок, найголовніша з яких — проведення матчу у цьому болоті.
Колумбійці та уругвайці забивали тільки після навісних подач. Інакше це зробити було неможливо. Чарльз Ріп сяяв би від щастя. Такої кількості лонг-боллів він не бачив навіть у найприємніших своїх снах.


Уругвайці у першому таймі ледь не влаштували операцію «буря у болоті» після того, як Мехія зламав їхнього голкіпера. Мститися прагнули всі. Особливо смачно упіймав маленького колумбійця Аґірреґаррай.


«Містеру Хайду» не дала вилізти назовні перерва. Тренер заспокоїв, і цього було достатньо. Адже пояснювати, як саме атакувати, потреби не було. Це вже зробила погода. Замість ніг суперника уругвайці зосередилися на швидкому довозі м’яча до штрафного майданчика. І вчетверте на турнірі виграли матч, у якому поступалися в рахунку.