Sudamericano Sub-20: Bolivia - Uruguay, Brazil - Paraguay

Уругвай – Болівія 2:0


Молодь, що бере приклад з дорослих, залежно від прикладу або чудова штука, або ж… У випадку з уругвайською молодіжкою саме те, що треба. Постійно згадувався матч перших збірних у відбірному циклі чемпіонату світу.


З перших хвилин шалені флангові атаки уругвайців. Болівійці тримаються скільки стає сил. Навіть у перші 15 хвилин ведуть змістовну, цікаву контргру. Виникає відчуття, що попереду неперевершений обмін ударами. Зрештою, якомога більше ударів намагається завдати один суперник, інший досить грамотно захищається, і все ж здається, що довго не протримається.


Перший тайм протримався, бо коли під цим тиском прогинався і тріщав захист, елегантно поспішав на порятунок голкіпер Алекс Арансібья.


У другому пролімна батарея уругвайців запрацювала знову, але зразково-показова флангова атака дала результат, лише коли болівійці наважилися вибратися із шанців.
Якщо вже вилізли, та ще й пропустили, то довелося активізуватися. Щоправда, за увесь матч болівійці так жодного разу і не пробили з меж штрафного майданчика. Теж, до речі, наслідували приклад попередніх поколінь. Але своїх Ечеверрі та Санчеса не знайшлося. Здалеку так ніхто і не забив. У болівійців.


А уругвайці і на це здатні. Ніколас Лодейро вкотре довів, що йому все одно якою ногою бити.



Бразилія – Парагвай 1:1


Швидко забитий м’яч може суттєво вплинути не лише на плани того, хто пропустив. Після диво-удару Валтера бразильці цілком могли заграти спокійніше. Але принаймні до тридцятої хвилини Бразилія продовжувала творити зусиллями Дентінью, Ренана Олівейри та Дугласа Кости. Трохи стриманіше зіграли останню третину тайму.


У другому вже згадана трійця фрагментами переконувала, що у цій молодіжці ще замало «європейського духу» для того, щоб бути копією команди Дунги. Валтеру створили достатньо моментів для хет-трику. Тільки от він вперто відмовлявся від бомбардирських лаврів.


Добре зіграв центр півзахисту бразильців. Дуглас Коста та Ренан Олівейра були пульсом та нервом гри. Відбір, початок атак, загострення — увесь необхідний асортимент навичок вони могли запропонувати у якісному виконанні.


Парагвай у атаці покладався хіба що на талант Ніколаса Мартінеса. Як би він не бачив поле, який би пас не міг віддати, шанси бодай на нічию були мізерними. Аж доки парагвайці не розіграли геометрично вивірену триходівку.


Цілком можливо, що Парагвай у цьому матчі робив ставку на нічию, а проти інших суперників зіграє динамічніше та агресивніше. Але у першому матчі парагвайська молодь нічим не натякнула на те, що готова наслідувати приклад старших товаришів, котрі з солідним відривом лідирують у боротьбі за путівку на першість світу.