Copa Libertadores-2008:Група 3

Чинний чемпіон потрапив до третьої групи і розпочав зі спокійної нічиєї у Венесуелі. «Бока» і минулого сезону саме у груповому турнірі не вражала результатами на виїзді. Мігель Анхель Руссо навіть не брав на два виїзних поєдинки лідерів команди. Новий тренер Карлос Іскья привіз до Маракайбо оптимальний склад, що мав би і виграти, якби лише Паласіо, хоч один зі своїх виходів віч-на-віч реалізував.


У «Боки» знову є Рікельме. Для нього футболка цієї команди немов друга шкіра. Тут він «один з», продовжувач давніх традицій, і це надихає Романа більше, аніж будь-які принади заможної Європи. Цілковито щасливим Рікельме може бути тільки у «Боці».
Здається, що тільки у рідному клубі не ризикують створити команду занадто від Рікельме залежну. Як і будь-який інший латиноамериканський гранд, «Бока» звикла до постійного оновлення. Ось і зараз її не лякає втрата зовсім юних майстрів (Ґаґо, Банеґа). Поки що за центром поля наглядатиме досвідчений Баталья. А потім хтось обов’язково виросте.


Неминучим виглядає і вихід «Боки» з групи. Хіба що раптом захочеться полоскотати нерви і погратися у «російську рулетку».


У цьому випадку навряд чи скористається самовпевненістю чемпіона венесуельський «Уніон Атлетико Маракайбо». У рідній країні тільки цю команду вважають здатною перервати гегемонію «Каракаса». На міжнародній арені підопічним чилійця Хорхе Пельїсера насамперед заважатиме відсутність хороших форвардів. У інших лініях зібрані не такі вже й погані виконавці. Захисники Муньйос та Ланкен, півзахисники Рохас, Фіґєроа та Меа Віталі. А от з парою форвардів, принаймні тією, що розпочинала матч проти «Боки», боротися за вихід з групи просто неможливо.


Ще одне важливе питання: Пельїсер остаточно перейшов на схему 4-4-2 чи це тільки експеримент на матч із чемпіоном? Команди цього тренера завжди грають 3-5-2, і саме за цією схемою протистояв «Боці» у півфіналі Копа Судамерикана-2005 «Універсидад Католика», який Пельїсер тоді очолював.


Кількість моментів у «Боки» – найкращий аргумент на користь краще знайомої гравцям схеми, адже міняв її Пельїсер лише для того, щоб позбавити суперника простору в атаці.


У мексиканського «Атласа» підстав для експериментів ніби мало бути значно більше, аніж у венесуельців. Команда, що пробилася до Копа Лібертадорес через спеціальний швидкоплинний турнір (Інтерлігу), слабенько розпочала новий чемпіонат Мексики (дві перемоги у семи матчах), тренера Мігеля Бріндісі чимало критикували за нудний, закритий футбол.


Зрозумілішим після таких відгуків ставав вибір форвардів на цей сезон. З різною мірою майстерності, що аргентинець Бруно Маріоні, що парагваєць Хорхе Ачукарро здатні створювати моменти «з повітря». Якщо у команди млява середня лінія, покладатися треба на таких от фокусників.


І ось у першому турі групового турніру КЛ «Атлас» виграє вдома з рахунком 3:0. Куди поділися млявість та інертність? Залишилися для використання на внутрішній арені? Ніби ні, бо у наступному турі чемпіонату Мексики «Атлас», хоч і закінчив свій матч внічию, виглядав свіжим та готовим до нових подвигів.


Чи не були стартові невдачі нормальною реакцією на серйозні зміни у складі? (Серед інших за останні місяці залишив «Атлас» Андрес Ґвардадо, який встиг стати лідером «Депортиво», але якби лише ним обмежувався список втрат).


Тож з часом виявилося, що і Емануель Сентурьйон вміє грати на хорошій швидкості, і вихованець клубу Хуан Карлос Медіна, який у 24 роки вже зіграв у мексиканській першості майже 150 матчів, готовий без упину сновигати від одного штрафного майданчика до іншого.


Ті, хто говорили про нудний та закритий футбол команди Бріндісі трохи принишкли. Мабуть, чекають, чи не виявиться успіх у першому турі випадковістю. «Атласу» може бути до снаги посоромити скептиків хоч би тому, що доволі сприятливо виглядає для цієї команди календар. З трьома очками в кишені можна навіть програти на «Бомбонері» і готуватися до двох поспіль матчів з венесуельцями.


Чилійський «Коло Коло» вже звик до перемог у національній першості. Тож до виступу у Копа Лібертадорес команда Клаудіо Борґі готувалася як ніколи ретельно. Можна тільки припустити на що б розраховували чилійці, якби досі залишалися у складі Артуро Відаль, Матіас Фернандес та Алексіс Санчес. І все-таки навіть без них «Коло Коло» виглядав достатньо збалансовано і потужно.


Поразка від «Атласа» ще не перевернула усе догори дригом. Склад у чилійської команди зіграний. Борґі готовий жертвувати матчами чемпіонату країни (одразу після гри у Мексиці резервісти програли «Ньюбленсе» 1:4), аби провідні виконавці зосередилися виключно на міжнародному турнірі.


Цілком можливо, що у першому матчі гравці «Коло Коло» перегоріли. Чилійська преса стверджує, що на полі стадіону «Халіско» була тінь команди з Сантьяго. Не допомогли новачки, невиразно зіграли ветерани.


Невдача «Коло Коло» – найзагадковіший результат перших матчів групового турніру якраз і через те, що селекцію провели серйозну. Захист команди посилив Рікардо Рохас, який повернувся на Батьківщину з мексиканської «Америки». У середній лінії з’явився парагваєць Хосе Сальседо, у якого є досвід виступів у КЛ у складі «Серро Портеньйо». У атаці вже непогано себе зарекомендував (три м’ячі у чотирьох матчах чемпіонату) аргентинець Лукас Баррьйос, якого взяли в оренду у... «Атласа».


А ще ж є ветерани баталій у Копа Судамерикана-2006, в якому «Коло Коло» грав у фіналі. Луїс Мена, Мігель Ріффо, Артуро Сануеса, Гонсало Фьєрро. З таким складом неможливо животіти навіть у одній групі разом з могутньою «Бокою». Чи «Коло Коло» збирається переконати усіх, що це можливо?