У новітній історії болівійського класико є достатньо випадків, коли місцеві й іноземні футболісти виступали за обидві команди. У ХХІ столітті можна згадати з десяток таких прикладів, зокрема, пограв і за “Болівар”, і за “Стронгест” Альваро Пенья, який згодом не один рік працював у київському “Динамо”.
На черговий матч принципових суперників “колишніх” заявив тільки “Стронгест” (2 у старті, 2 у запасі). І вже на четвертій хвилині один з них, колумбійський форвард Хаїр Рейносо відкрив рахунок. Дієго Вайяр перехопив м’яч у центрі, знайшов Віллі Барбозу перед штрафним майданчиком, а бразилець акуратно вивів на удар Рейносо.
У цій атаці в око впало, як нечітко розташувалися захисники “Болівара”, скільки простору вони залишили для маневрів суперника. Така недбалість, як у позиційній обороні, так і під час переходу від атаки до захисту, зрештою була притаманна обом командам. Обидві при цьому грали доволі динамічно, справді прагнули і пресингувати, і обмежувати простір, але призводило це хіба що до постійного обміну атаками, бо упіймати й затиснути опонентів нікому не вдавалося.
Тож ключовою стала точність гри у завершенні атак, й у першому таймі “Стронгест” робив це краще. Виділявся постійними зміщеннями з правого флангу в центр 18-річний Джейсон Чура. Він завжди шукав можливість для удару здалеку. Те саме почали робити й інші гравці “Стронгест” і на 19-й хвилині пощастило Вальтеру Вейсазі. Воротар Гійєрмо Віскарра не впорався з його простим ударом по центру.
До цього “Болівар” встиг забити свій м’яч. У цьому постійному обміні сповненими ентузіязму гострими випадами “Болівар” намагався ускладнити життя обороні “Стронгеста” постійними змінами позицій гравців групи атаки. Поява Ервіна Сааведри на правому фланзі залишилася непоміченою і він відправив на ударну позицію аргентинського бомбардира Маркоса Рікельме.
Та все ж і до голи Вейсаги, й відразу після нього “Стронгест” мав кращий вигляд, тому пенальті, який заробив “Болівар” за фол голкіпера Даніеля Ваки проти Рікельме, був більш ніж вчасним. Вака парирував удар Арсе з точки, але першим на добивання встиг Віктор Абрего.
Чотири м’ячі за 25 хвилин. Іноді трапляється так, що цим все обмежується й “водоспад” припиняється природно. Але у цьому шаленому матчі це був лише “розігрів”. Спочатку “Стронгест” заробив та реалізував свій пенальті, відзначився Барбоза на 33-й хвилині. А ще за три хвилини Чура завершив контратаку. І знову йшлося про вміння використати вільні зони в одних та дещо хаотичний рух після втрати м’яча у інших.
На другий тайм у “Болівара” вийшов дебютант, досвідчений аргентинський хавбек Еміліано Веккьйо. Трохи змінилася схема, господарі шукали способи не гірше за суперника займати територію під час швидких атак. А особливо контратак, бо й після перерви компактніше не грали навіть гості, що мали перевагу в два м’ячі. Тому різкий випад “Болівара” на 53-й хвилині вже здавався цілком логічним, бо вповні відповідав характерові поєдинку.
Треба згадати, що наприкінці першого тайму Рікельме зіштовхнувся із захисником й, здавалося, що форварда доведеться замінити. Але на другу половину він вийшов із забинтованою головою й саме нею пробив після подачі Абрего з правого флангу. Знову маневри команди, що йшла вперед, виявилися таємницею для захисту.
Гол дав “Болівару” надхнення для активнішого пресингу. І одразу ж, на 54-й хвилині, перехоплення у центрі призвело до миттєвої атаки, яку завершив Сааведра. Цікаво, якщо ретельно підраховувати небезпечні моменти після цього дуплету “Болівара”, то створювали їх насамперед гості. Кастіжо влучив головою у штангу, двічі дуже небезпечно пробив Чура. Однак у цьому розгардіяші статися могло що завгодно. Логіка вже давно залишила стадіон “Ернандо Сілес” й віддала цих божевільних на поруки Випадку. Виграти матч можна було не лише технікою, а ще й якимось додатковим вольовим зусиллям.
Саме це трапилося на 79-й хвилині. Хуан Карлос Арсе виконував ривок лівим флангом і смикнув “задню”. Майже завжди це означає лише одне - футболіст не зможе грати далі. Арсе зчепив зуби й потягнув м’яча вперед. Прострілив до штрафного, а там вже Веккьйо переправив на вільного Сааведру, який забивав у падінні головою.
Ця вольова перемога залишає “Болівар” у групі лідерів. На першому місці зараз “Ройял Парі”, 16 очок у 8 матчах, а далі - з 15-ма, йдуть “Олвойз Реді” та “Болівар”. “Стронгест” натомість має тільки 6 очок у 6 матчах. Щоправда, на відміну від свого принципового суперника, команді Маурісіо Сорії потрібно було брати участь у кваліфікації Копа Лібертадорес. Звідси й два перенесених матчі. У дуелі з аргентинським “Атлетико Тукуман” болівійський клуб вилетів у серії пенальті й міжнародна кампанія на цьому закінчилася, але гру в захисті треба налагодити для подальшої боротьби у чемпіонаті.
Те саме стосується й “Болівара”, якому вже 4 березня стартувати у Лібертадорес. Також команда Клаудіо Віваса поки що напрочуд погано грає на виїзді. Три поразки у чотирьох матчах. Валідольний успіх у класико, звісно, є приводом для святкувань, але без більш збалансованої гри можна наковтатися гірких пігулок що у чемпіонаті, що у Копа Лібертадорес.
