Futbol español: Tiki-taka, 21 тур

Атлетик – Ейбар 1:1

Номер «Еквілібрист-невдаха» команда Сіганди вирішила повторити ще й на своєму полі. Знову за переваги в рахунку не було ані чіткої гри в захисті, ані точного переходу до контратак. Хоча після першого тайму, в якому команди іноді змагалися хіба що у висоті передач, ніби вдалося переорієнтуватися на гру, що створювала обороні «Ейбара» трохи більше проблем.

«Атлетик» не програє десять турів (половина клубного рекорду), але сім матчів цієї серії закінчилися внічию (три з них поспіль, що є половиною найдовшої нічийної серії команди в Прімері).

Зараз у грі «Атлетика», може, значно більше відтінків сірого, аніж хотілося б, та поки є клуби, готові платити 65 мільйонів за центрального захисника, майбутнє здаватиметься трохи світлішим.

Депортиво – Леванте 2:2

У матчі прямих конкурентів у боротьбі за виживання немає нічого кращого, ніж відповісти на стартову активність суперника, реалізувавши свій найперший момент. А потім ціна цього голу зростає, коли ще у першому таймі залишаєшся удесятьох і доводиться марудитися в захисті й вичікувати нагоди для пасу на невтомного Андоне. Й коли це нарешті станеться — збільшити перевагу.

Тоді вже настає час робити перестановки тренеру суперника. Усі вони, звісно, спрямовані на те, щоб насичувати гравцями зони в атаці. «Депор» при цьому ще не випускає з поля зору маневри Андоне. Та потроху цей фокус слабшає, близкість фінального свистка підказує найрефлекторніші рішення й раптом з’ясовується, що гравців у обороні наче й багато, а ніхто з них не може завадити Іві виконати два точних удари.

Валенсія – Реал 1:4

У першому таймі гості чудово реагували на конкретні загрози: нейтралізовували рейди по флангах, зустрічали гравця з м’ячем у центрі поля й гальмували його подальше просування. «Валенсія» захищалася дещо загальніше, наче шахіст, що мислить абстрактнішими за суперника категоріями й випускає з-під контролю дрібніші деталі.

А існує небагато команд настільки сильних у конкретній грі «хід в хід», як «Реал». Тому й помилки «Валенсії» мають серйозніші наслідки. І тільки з появою Солера, з його звичкою зміщуватися з флангу ближче до центру, стрункішим стає перехід до атаки. Парехо краще розподіляє м’ячі, а Санті Міна зрештою встановлює особистий рекорд результативности. Дзадза виходить допомогти дотиснути, але якраз тоді тиск послаблюється, і «Реал» знову повертається до тривалішого контролю м’яча та ще й оздоблює його двома вишуканими комбінаціями.

Малага – Жирона 0:0

Вряди-годи «Малазі» навіть вдавалося зв’язати докупи кілька передач. І момент створили. Та це видатне досягнення загубилося на тлі невиразних й не надто організованих атак. Новий тренер запевняє, що на опанування маневрів у нападі часу потрібно більше, аніж на покращення гри у захисті. Хоча саме часу в «Малаги» залишається дедалі менше. А у «Жирони», навпаки, є певний запас очок, що дозволяє не смикатися понад міру, але й, як це сталося в матчі, притлумлює будь-які спроби зіграти швидше й аргесивніше біля чужих воріт.

Вільярреал – Реал Сосьєдад 4:2

Вихованець РС Тоньйо Рамірес дочекався дебюту в Прімері у віці тридцяти одного року. Для того щоб пропустити три у перші 20 хвилин. Еусебіо вирішив, що питання виникли насамперед до Херонімо Руллі (і той опинився в запасі), одначе ставити їх треба усьому захисту, та й тренеру теж.

«Вільярреал» досить успішно проскочив стартові хвилини другого тайму, коли після другого м’яча гостей залізної впевнености в діях захисту не відчувалося й ще один гол сан-себастьянців міг би додати інтриги. Попереду ж, особливо до перерви, команда Хаві Кальєхи видала один із найефективніших своїх матчів цього сезону.

Леганес – Еспаньйол 3:2

Про домашній матч «Леганеса» з «Вільярреалом» жартували, що у ньому забитих м’ячів було більше, аніж моментів. Щось подібне сталося й зараз, проте з деякими нюансами. Один із них — незабутній день для Маріо Ермосо, який двічі вразив власні ворота, потім забив куди слід, а раніше м’яч після його удару головою вибив з лінії воріт Унаї Бустінса.

Ще один захисник барселонців, Марк Наварро, забив гол-красень й ледь не створив новий шедевр за пару хвилин до третього м’яча господарів. Асьєр Ґарітано вдруге за тиждень довів: якщо йому дати каменюку, то він вичавить із неї мінімум літр води.

Атлетико – Лас Пальмас 3:0

Гості старанно захищалися понад годину. Ще й досить добре. Для команди Пако Хемеса це вже чудова новина. Та все-таки власної мобільности забракло для якісніших атак, а коли «Атлетико» відкрив рахунок, концентрації господарів вистачило і для уважної роботи в обороні, й для блискучих контратак. На відміну від матчу з «Жироною» мадридці краще розподіляли динаміку гри, тож руху до чужих воріт було достатньо і в заключні хвилини.

Барселона – Алавес 2:1

Ґвідетті «знайшов» чи не єдино можливий удар, яким зараз можна пробити Тер-Штегена. «Алавес» довгенько знаходив хороші рішення в захисті й не гірші у контрвипадах. Однак два моменти пов’язані з втратою пильности — захисники не заблокували рейд Іньєсти лівим флангом, лайнсмен не помітив офсайд Алькасера перед вирішальним штрафним — звели нанівець усю цю вражаючу роботу.

Деякі іспанські статистики записали перший гол «Барси» на Піке. Так що знову будуть розбіжності у різних джерелах щодо того, коли саме Суарес забив свій сотий м’яч у чемпіонаті Іспанії.

На думку екс-арбітра, а зараз експерта газети AS та радіостанції Cadena Ser, Ітурральде Ґонсалеса, коли Мунір влучив у Самюеля Умтіті, пенальті не було.

Сельта – Бетіс 3:2

Втрати м’яча біля свого штрафного майданчика. Тема для фільму жахів. Сім разів севільці пропускали після таких помилок в цьому чемпіонаті. Коли команда може це компенсувати хорошою грою в атаці, позитивні враження переважають. Але у Віго «Бетіс» ніяк не міг налагодити бажану взаємодію біля чужого штрафного майданчика.

Серхіо Леон був відрізаний від партнерів, активности на флангах вистачило на перших хвилин 15 й нагадали вони про себе знову, коли рахунок вже був 2:0 на користь «Сельти». У останні хвилин двадцять «Бетіс» був трохи більше схожий на себе та все одно напомилявся достатньо, аби не засмутити «Сельту».

У складі якої черговий суперматч провів Яґо Аспас. А про Максі Гомеса колишній футболіст Альбетро Еджого написав: «Якщо йому з фланга навісять холодильник, він і його переправить у ворота головою».

«Сельта» краще робила те, чого не вистачало «Бетісу»: хороший пресинг, контрольована швидкість, логічний перехід від однієї фази гри до іншої. Якщо ж суперник ще й щедро дарує м’яча для стрімкої атаки...