понеділок, 27 березня 2017 р.
Cansancio (переклад вірша Оліверіо Хірондо)
Cansancio
Втомився.
Так!
Втомився
Від однієї селезінки,
Двох губ,
І двох десятків пальців,
Не знаю скількох слів
Не знаю скількох згадок
Уривчастих
І сірих
Втомився
Так втомився
Від зимного скелету
З його невинністю
І чистотою
Коли до нього роздягнуся
Не знатиму чи справді він моїм був
Поки я жив
Втомився
Так!
Втомився
Від того, що не маю щупалець,
Очей на кожній із лопаток,
І справжнього хвоста
Веселого,
Розв’язного,
Замість дволичного «кінця»,
Дегенерата-карлика
Втомився
Перш за все
Бути з собою
Щодня себе стрічати,
Коли скінчиться сон,
Там де себе зустрів
З тим самим носом
І ногами
Так наче не бажав
Чекати на прибій на тілі пляжу
Росі пропонувати два лона із магнолій
Ласкати землю черевом, як гусінь
І жити, місяць-другий, посеред каміння