Fútbol Mexicano: Орлиний свербіж

«Я не піду, доки не зроблю «Америку» чемпіоном», — сказав кілька тижнів тому Рамон Діас. Діасу, який знає, як здобувати титули, доведеться або йти і не дотримати слова, або ж чекати наступного чемпіонату. Навряд чи у поточній першості Мексики «Америка» потрапить до плей-офф.


Особливо «приємно» фанам «орлів» розуміти, що останні надії розвіяли найпринциповіші суперники з Гвадалахари. У неділю «Чивас» виграли у «Америки» мексиканське «класико».


Цей рік Рамон Діас починав у «Сан Лоренсо», з яким вже досягав успіху у національному чемпіонаті (перемога у Клаусурі-2007). А на 2008-й у керівництва «Сан Лоренсо» були особливі плани. Аргентинський клуб святкує столітній ювілей. Тож «Циклон» посилив і без того чудовий склад заради тріумфу у Кубку Лібертадорес.


Старт сезону був невдалим. Три поспіль поразки у чемпіонаті та одне очко у двох матчах КЛ. Але потроху команда розігралася. У чемпіонаті вийшла на третє місце. У Копа Лібертадорес пробилася до чвертьфіналу.


На цьому пальне скінчилося. На міжнародній арені програли ЛДУ у серії пенальті. На фініші чемпіонату виграли два матчі з шести.


Але два останніх з цих шести «Сан Лоренсо» грав вже без Діаса. Він пішов, коли стало зрозуміло, що саме його команді не наздогнати лідерів. Поповзли також плітки про конфлікти з гравцями.


Згадати роботу Діаса у «Сан Лоренсо» важливо саме через те, що і там він прагнув дати максимальний результат і не боявся відповідальності.


«Америці» такий тренер був потрібен. Найпопулярніша команда Мексики не виграє чемпіонат країни з 2005 року. Та й той титул має вигляд похапливого ковтка води у пустелі невдач. Це єдиний національний титул «Америки» за останні двадцять років.


Ось до такої команди потрапив Діас. Тиск на тренера неймовірний. Амбіцій багато. А за душею майже нічого.


У Апертурі-2008 зіграно чотирнадцять турів, і це «нічого» вже має право на самостійне існування. Без усіляких «майже».


Гра «Америки» у класико у мініатюрі відобразила увесь сезон. Команді хронічно не вистачає стабільності. Це був не перший матч, у якому «Америка» провалювала один відрізок, потім ні сіло, ні впало починала грати нормально, аж доки знову не поверталася до аморфного стану.


Ще у першому турі проти чинного чемпіона «Сантоса» підопічні Діаса зіграли такий перший тайм, що, здавалося, Рамон знайшов магічну формулу успіху за лічені дні.


Але вже у другому турі «Толука» втоптала «орлів» у газон за одинадцять хвилин, і гол Кабаньяса був хоч якоюсь розрадою лише для нього самого, але не для команди. Є команда, і є Сальвадор Кабаньяс. Він чи не єдиний у цій «Америці» польовий гравець, який буде боротися навіть за двозначної переваги суперника.


У минулому чемпіонаті «Америка» теж програла класико. І той матч став яскравим доказом того, що можна розгромити суперника з рахунком 3:2, бо «Чивас» справді розгромили «Америку». Але не Кабаньяса, який вигриз два своїх м’ячі.


Тільки от навіть Кабаньяс витягнути на собі команду не зможе. Особливо, якщо вона має на меті бути чемпіоном.


«Америка» запропонувала Діасу спокусливі умови контракту, але, мабуть, і сам Рамон був би не проти, аби трохи грошей витратили на нових футболістів. Чотирьох було замало. Якщо вже запрошували саме Діаса.


У кількох минулих сезонах кругообіг гравців у «Америці» був значно активнішим.
Різні тренери награвали різні схеми, прищеплювали різні стилі. І може, саме тому цього літа нове керівництво «Америки» вирішило не перетрушувати склад, а зробило ставку на пошук тренера-переможця з надією, що він розбереться з тими, хто вже є у команді.


Діас розбирається досі. І є незадоволені. Менше часу, аніж раніше, почав проводити на полі ветеран Херман Вілья і забубонів про те, що піде з команди. Так ніби не розуміє, що у свої 35 вже не може бути «вічним двигуном» півзахисту «Америки». («Ми не купуємо 30-річних гравців, які не можуть витримати нашого темпу». Ральф Ранґнік, тренер «Хоффенхайма», говорив не про Вілью, але суть проблеми виклав точно).


Та всіх у запас не посадиш. І доведеться випускати на поле тих, хто з різних причин далекий від оптимальної форми. Себастьян Домінгес, мабуть, вирішив, що чемпіонат Мексики — курорт, і що центральний захисник може тут пересуватися пішки і не мати проблем. Серйозна помилка. І гравця, і клубу, який зробив на нього ставку.
А вихованця «Америки» Дієго Сервантеса відпустили до «Сан Луїса». Який зараз у чемпіонаті лідирує.


Після травми і більш аніж піврічного «відпочинку» блідо грає Федеріко Інсуа. Талант у нього такий, що навіть це «блідо» у якійсь іншій команді, було б захмарним рівнем. І все ж цій «Америці» конче потрібен найкращий Інсуа.


«Америка» — клуб, що звик до найкращого, і болісно переживає невдачі. У пошуках виходу «орли» іноді перетворюються на «сорок» і тягнуть до гнізда все, що блищить і здається «найкращим». Гірки розчарування не зменшують запалу, з яким керівництво «Америки» продовжує збирати коштовності. І дивується, що просте їхнє нагромадження не дає миттєвого результату.


Зараз склалася цікава ситуація. Під керівництвом Діаса «Америка» провалює чемпіонат. Його слова, згадані на початку, можна трактувати по-різному. Він або готовий піти, оскільки завдання не виконав, або ж захоче працювати далі і досягти свого. Чи отримає він таку можливість? Чи наважиться керівництво клубу на радикальне оновлення складу? Чи простіше вкотре поміняти тренера?


Поки що президент «Америки» Мічел Бауер стверджує, що довіряє тренеру і що Діас почав довгостроковий проект. Якщо це так, то Бауер, який став президентом лише цього року, може принаймні спробувати бути не таким людожером, як попередні керманичі «орлів», і дати тренеру спокійно з’ясувати що до чого і піти лише тоді, коли «Америка» стане чемпіоном.