Щоденник Кубка Сан-Паулу: Заключний день групового турніру

“Акідауаненсе” - “Жакобіна” 1:4

0:1 - Жуан Паулу, 5; 0:2 - Сароні, 21; 0:3 - Сароні, 31; 1:3 - Енріке, 58; 1:4 - Бруну, 94

У цьому матчі приваблювала навіть не турнірна інтрига, доволі слабенька, якщо відверто, а команда, що програла два попередніх поєдинки із загальним рахунком 2:9. У пам’яті засів перший тайм “Жакобіни” проти “Атлетику Мінейру” і хотілося подивитися на них проти іншого, не такого зіркового, суперника.

“Жакобіна” не розчарувала. Принаймні, якщо йдеться про дії в атаці. У першому таймі кожна з результативних комбінацій була напрочуд красивою. Тренер “Жакобіни” не приховує, що одне із завдань у цьому турнірі – привернути увагу до своїх футболістів й вигідно їх продати. Автором першого голу, наприклад, вже зацікавилися обидва гранди штату Мінас-Жерайс.

Однак заробити можна буде насамперед на тих, хто організовує й завершує атаки. Захисників та воротаря не кожен візьме навіть манекенами. Бо ще у першому таймі “Акідауаненсе” цілком було до снаги забити не менше за “Жакобіну”. Причому найнебезпечніші моменти створювали простими закиданнями м’яча за спини оборонців. Ще одним ефективним способом був пресинг Зума, коли “Жакобіна” виходила зі своєї половини через пас.

Тому в другому таймі Зумові (поки він не пішов з поля травмованим) вже хтось допомагав. Слабка втіха на тлі спаду “Жакобіни” після перерви. Як і у грі з “Атлетику Мінейру” зникла впевненість у роботі з м’ячем, удари ставали надто імпульсивними. “Акідауаненсе” тим часом продовжував тринькати моменти. Можна було щонайменше зрівняти, а то й вийти вперед.

“Агуа Санта” - “Атлетику Мінейру” 0:1

0:1 - Брунінью, 18

Для того, щоб, попри поразку, “Акідауаненсе” піднявся на друге місце “Агуа Санта” мала програти свій матч у п’ять м’ячів. Ще й супернику, який не виявляв раніше особливої кровожерности. “Атлетику” багато забив “Жакобіні” не без співучасті суперника, але не варто було очікувати, що команда перейматиметься розгромом заради третьої сторони.

Перший тайм це підтвердив. “Атлетику” більше володів м’ячем, “Агуа Санта” не заперечувала. Брунінью ефектно забив зі штрафного. Господарів це не злякало, бо інших хоч трохи небезпечних моментів біля їхніх воріт було обмаль. А в них самих до перерви був тільки один хороший шанс.

У другому таймі вирішили не затягувати й ледь не зрівняли у першій своїй атаці. Надалі команди помінялися ролями і м’яч більше контролювала “Агуа Санта”. Цим і обмежилися. Як і до відпочинку, лише зрідка загострення однієї чи іншої команди порушували монотонний плин матчу.

“Озаску Аудакс” (штат Сан-Паулу) - “Флуміненсе” 2:0

1:0 - Рамірес, 17; 2:0 - Фабіу, 24 (пен)

“Аудакс” вже кілька років виділяється хорошою роботою з молодими футболістами. Команди зазвичай добре організовані. Цьогорічна версія не є винятком. Впевнено зреагували на спроби номінальних резервістів “Флу” взяти гру під контроль, і самі почали регулярно проводити атаки. З грамотним розташуванням гравців, зі швидким і точним рухом м’яча.

Найбільше проблем у “Флу” виникло на флангах. З правого пройшла подача після якої було відкрито рахунок, лівим прорвався Фабіу й заробив пенальті. За переваги у два м’ячі “Аудакс” діяв так само заповзято і “Флуміненсе” вдалося хоч трохи навантажити захист суперника лише на останніх хвилин тайму.

Наставник “Флу” оцінив гру своїх підопічних трьома замінами у перерві. Свіжі гравці пожвавили атаку настільки, що хвилин за вісім створили більше, аніж за перший тайм. (Хоча це якраз було нескладно). “Аудакс”, щоправда, не збирався відмовлятися від своєї манери. І у обміні атаками теж був кращим. Ще й став четвертою командою, що пройшла груповий турнір без жодного пропущеного м’яча.

“Уніау Можи” - “Сантос” 0:0

УМ був ще однією командою, що не пропустила у двох турах. Продовження цієї серії означало друге місце в групі та, відповідно, виліт “Сантоса”, що відставав на одне очко. Легко можна уявити яким був матч. “Уніау” старанно перекривав усі шляхи до своїх воріт, “Сантос” намагався пробити цей мур. І якщо у першому таймі було два блискучих сейви Варлея, то в другому дії “Сантоса” ставали нервовішими, футболісти квапилися у простих ситуаціях й навіть останній штурм провели невпевнено.

Пари 1/32 фіналу

“Андрадіна” - “Ріу Прету”

“Сан-Жозе” (Ріу Гранде ду Сул) - “Понте Прета”

“Крузейру” - “Спорт”

ВОСЕМ - “Марілія”

“Мірассол” - “Комерсьял”

“Атлетику Паранаенсе - Лежиау”

“Ферров’ярія” - “Велу”

“Ріу Клару” - “Сан-Паулу”

“Куяба” - “Америка” (Мінас-Жерайс)

“Атлантику” - “Ботафогу”

“Інтернасьйонал” - “Такуарітінга”

“Ґуарані” - “Вотупоранґенсе”

“Палмейрас” - “Віторія”

“Деспортива Ферров’ярія” - “Ґалвес”

“Тріндаде” - “Ботафогу” (Сан-Паулу)

“Фіґейренсе” - “Фламенгу”

“Корінтіанс” - “Порту”

“Ред Булл Бразил” - “Ітуану”

“Прімавера” - “Деспортиву Бразил”

“Візау Селесте” - “Форталеза”

“Греміу” - СК “Сан-Бернарду”

КСА - “Оесте”

“Аудакс” - “Табоау да Серра”

“Лондріна” - “Флуміненсе”

“Сан-Каетану” - “Фламенгу” (штат Сан-Паулу)

“Курітіба” - “Уніау Можи”

“Васку” - “Жувентуде”

“Мантікейра” - “Тубарау”

“Атлетику Мінейру” - “Жувентус”

“Аваї” - “Агуа Санта”

“Гойяс” - “Волта Редонда”

“Португеза” - “Насьйонал”

Щоденник Кубка Сан-Паулу: Восьмий день

“Таубате” (штат Сан-Паулу) - “Васку” 0:1

0:1 - Ліннік, 12

Нічия гарантувала вихід обом суперникам, але “Васку” розпочав так, що можна було виграти кілька матчів. Атаки розігрували за хорошими критеріями, використовували для цього усі зони біля штрафного майданчика. “Таубате” хоч якось почав вибиратися на чужу половину хвилини після двадцять п’ятої та й тоді нічого особливо не створив.

Другий тайм розвивався за схожим сценарієм. Упродовж перших десяти хвилин “Васку” штампував моменти один за одним, тільки не забивав. Навіть здалося, що це не просто так, що в якийсь момент “Таубате” зафіксує бажаний результат.

Навіть якщо “Васку” був не проти такого підсумку, господарі спромоглися лише на удар Яґу в перекладину на 92-й хвилині.

У другому матчі цієї групи “Тубарау” розгромив “Каражас” 5:0 і випередив “Таубате” за різницею м’ячів.

Виступ “Васку” на цьому етапі був неоднозначним. У кожному матчі можна згадати відрізки цікавого футболу, але не завжди тривалі. Вистачало й “порожнечі” без заповнення якої у плей-оф можна дійти максимум до однієї восьмої. Перспективи будуть кращими, якщо оптимальну гру команда демонструватиме стабільніше.

“Жаґуаріуна” (штат Сан-Паулу) - “Фламенгу” 0:4

0:1 - Реньє, 35; 0:2 - Родрігу Муніс, 38; 0:3 - Родрігу Муніс, 47; 0:4 - Ріан, 89

“Фла” нарешті забив у першому таймі. Реньє нарешті почав показувати чому його так цінують. (До речі, така недбалість Реньє у попередніх турах може бути пов’язана із впевненістю, що у будь-який момент його запросять до першої команди. У коротенькому інтерв’ю в перерві хавбек переконував, що готовий до цього виклику).

Можна зазначити, що суперник не надто пручався (голкіпер Дорігеллу був найкращим у складі “Жаґуаріни”), однак “Фламенгу” важливо було відчути злагоджену роботу в атаці після невдалого поєдинку з “Тріндаде”.

У “Фла” схожа історія з “Васку”. Фрагментарність гри не дає зарахувати команду до фаворитів, запитань залишається чимало. Побачимо які відповіді знаходитимуть підопічні Маурісіу Соузи.

“Ферров’ярія” (штат Сан-Паулу) - “Сан-Паулу” 2:2

0:1 - Фабінью, 29; 1:1 - Феліпе Естрелла, 41; 1:2 - Родрігу Нестор, 64; 2:2 - Педру Ґеррейру, 89

У цих нотатках вже йшлося про деяку неквапливість “Сан-Паулу”. Коли ж вся ця потужна машинерія набирає оберти, стежити за переміщеннями гравців, рухом м’яча надзвичайно приємно. А якщо завершують ці комбінації голами-красенями, як це зробили Фабінью та Нестор (наголос на “о”), то на другий план відходять не менш яскраві, але нереалізовані моменти і втрата першого місця у групі через нічию.

Віддати належне треба й “Ферро”. Щойно випадала нагода, команда пропонувала свою гру, і ці маневри були хоч і спорадичними, але не менш привабливими. Найголовніше ж – попри міць суперника “Ферров’ярія” не розклеювалася, не визнавала себе переможеною і тоді з’ясовувалося, що цей потужний “Сан-Паулу” теж помиляється.

Феліпе Естрелла забив після неймовірного подарунку центрбека Тути, який вирішив перекинути форварда хоч мав за спиною порожні ворота. Уникнути ж поразки вдалося завдяки зусиллям, на які, здавалося, команда була вже не здатна.

“Капівар’яну”(штат Сан-Паулу) - “Палмейрас” 1:0

1:0 - Луїс Отавіу, 95

“Палмейрас” втратив би перше місце, якби програв у два м’ячі. Хоча під час матчу малоймовірною виглядала навіть мінімальна поразка. “Палмейрас”, попри ротацію, так само швидко діяв на флангах. Особливо на лівому, де вийшов 16-річний Верон. Після його подачі Веслі міг відкрити рахунок вже на п’ятій хвилині. Були хороші моменти і наприкінці першого тайму.

У другому численні заміни дещо вплинули на темп гри “Палмейраса”. Господарі, в яких до цього очок не було, трохи активізувалися, але їм бракувало гостроти. Забив “Капівар’яну” в останній своїй атаці. Хоч якась буде згадка про не дуже вдалий виступ.

У першій групі перемоги “Андрадіни” та “Понте Прети” забезпечили цим командам відповідно перше та друге місця. У другій “Ріу Прету” обіграв 1:0 “Сан-Карлос” й розташувався слідом за ним у таблиці. Лідери четвертої групи “Восем” та “Спорт” зіграли 0:0. Обидві команди ще не пропускали. “Мірассол” виграв п’яту групу завдяки мінімальному успіху в матчі з “Лежиау”, якому потім довелося чекати як зіграють “Атлетику Гойяненсе” та “Освалду Крус”. Перемога “Атлетику” 2:1 залишила “Лежиау” другим.

У шостій групі “Комерсьял” досяг потрібної нічиєї у матчі з КСП і фінішував слідом за “Атлетику Паранаенсе”. Перемоги “Ріу Клару” та “Велу” закріпили їхню перевагу у восьмій групі. “Інтер” виграв одинадцяту з різницею м’ячів 10:1. Також з цієї групи виходить до 1/32 “Вотупоранґенсе”. У дванадцятій відразу три команди набрали 5 очок. Краща різниця м’ячів вивела на перше місце “Ґуарані”, а “Такуарітінґа” випередила “Баїю” завдяки тому, що забила на м’яч більше.

Дуже впевнено, без втрат, виступала у чотирнадцятій групі команда “Депортиву Ферров’ярія". Обійшли навіть “Віторію”, фіналіста чемпіонату Бразилії Ю-20 минулого року. У шістнадцятій групі всі три матчі виграв “Фіґейренсе”, на другому місці “Ботафогу” зі штату Сан-Паулу, сенсаційний фіналіст Копіньї-2015.

“Прімавера” та “Форталеза” домінували в дев’ятнадцятій групі. У двадцятій у стартовому матчі дня перше місце забезпечив собі клуб “Візау Селесте”, а потім “Деспортиву Бразил” втримав необхідну нічию в матчі з “Рему”. У двадцять другій КСА, що починав з поразки, виграв вдруге поспіль і став переможцем групи, в якій виступали обидва клуби міста Сан-Бернарду ду Кампу. Один з них фінішував другим після нічиєї в своєму матчі.

У двадцять четвертій значно впевненіше за всіх зіграла “Лондріна”. “Табоау да Серра” пройшов далі здобувши свою єдину перемогу в заключному турі. “Курітіба” та “Фламенгу” зі штату Сан-Паулу виходили на матч вже учасниками плей-оф, треба було лише визначити хто буде першим. “Курітіба” виграла 2:1 й обійшла суперника на одне очко. У схожій ситуації опинилися у двадцять восьмій групі “Мантікейра” та “Жувентуде”. Їхній матч закінчився внічию, “Мантікейра” залишилася на першому місці.

У тридцятій, після перемоги “Інтера де Лімейра”, “Аваї” мав обігрувати “Жувентус”, в якого вже було шість з шести. Переможні м’ячі (остаточний рахунок 3:2) “Аваї” забив на 90-й та 94-й хвилинах. У тридцять першій групі обійшлися без вистав драмгуртка. “Гойяс” та “Насьйонал” зі штату Сан-Паулу пройшли далі ще після двох турів.

Щоденник Кубка Сан-Паулу: Сьомий день

“Марілія” (штат Сан-Паулу) - “Крузейру” 0:2

0:1 - Адріану, 10; 0:2 - Маурісіу, 12

У першому матчі дня в Марілії “Ліненсе” розгромив “Бабасу” (6:1) і вийшов на друге місце. “Крузейру” після цього потрібна була хоч би нічия. І обставини сприяли грандові. Без п’яти гравців основи та без належної мотивації “Марілія” мало була схожа на команду, що впевнено гарантувала собі вихід з групи у перших двох турах. Публіка, звісно, підтримувала господарів досить активно, але бажаного ефекту це не мало.

За увесь перший тайм був тільки один момент: Лукас Соуза, якого після результативної гри у попередніх матчах уболівальники почали називати Лукаку, на дев’ятнадцятій хвилині пробив у перекладину.

“Крузейру” мав втричі більше моментів з дев’ятої до дванадцятої хвилини і відзначився двічі. Примітно, що обидва автори забитих м’ячів у другому таймі залишили поле після зіткнень із суперниками.

“Марілія” все ж спробувала нав’язати боротьбу після дуже комфортної для “Крузейру” першої половини. По перерві господарі й м’ячем володіли частіше, і атакували більшими силами. “Крузейру” захищався впевнено, добре обмежував суперника і без особливих ускладнень втримав свою перевагу.

“Франкана” (штат Сан-Паулу) - “Ботафогу” 1:2

0:1 - Еніу, 57; 0:2 - Рамонзінью, 78; 1:2 - Гільєрме, 81

“Франкану” влаштовувала нічия. Тож наставник команди чесно казав перед матчем: “Закриємося й вибігатимемо у контратаки”. Ледь не спрацювало вже на другій хвилині. Лукас Алвес влучив у перекладину і до кінця тайму схожих моментів у господарів не було.

Натомість було багато руху без м’яча, чимало заблокованих передач, а також гармидеру в штрафному майданчику, коли м’яч туди потрапляв. На щастя для “Франкани”, у завершенні атак футболісти “Ботафогу” метушилися не менше за опонентів. Тому перший тайм (за винятком хитрого удару Руана п’ятою в штангу) запам’ятався більше цією нервовою турнірною інтригою, аніж якістю гри в атаці.

І якщо “Франкана” не заперечувала проти такого сценарію, то “Ботафогу” потрібна була крихта спокою, холоднокровне рішення бодай в одному епізоді. Найбільше шукав Руан (Рамонзінью приєднався аж після перерви), а вийшло так, що веремія після його проходу та частково заблокованого удару допомогла непомітно втрутитися Еніу, котрий якраз напрочуд розважливо прокинув м’яч повз голкіпера і вразив порожні ворота.

Це могло бути крапкою, бо “Франкана”, навіть після замін, до воріт “Ботафогу” не наближалася. Після голу Рамонзінью розчарована публіка почала залишати стадіон, але щоб підкреслити непереконливість та хаотичність виступу “Ботафогу” в групі потрібно було пропустити (причому добряче посприяти супернику в цьому епізоді), щоб потім нервувати аж до завершення сьомої компенсованої хвилини.

“Ітуану” - “Корінтіанс” 2:2

0:1 - Роні, 4; 1:1 - Мартінеллі, 12; 1:2 - Фабрісіу Ойя, 51; 2:2 - Мартінеллі, 61

Основним гравцям ніхто не збирався дати перепочити. Обидві команди налаштувалися серйозно і зіграли видовищний матч потьмарений, щоправда, важкою травмою лівого форварда “Корінтіанса” Фессіна.

Кожен із суперників у попередніх поєдинках мав відрізки (іноді довжиною в тайм) гри, що раптом віддалялася від оптимальних зразків. Цього разу відхилення були не такими очевидними. Темп тримався упродовж усього матчу, кращим чи гіршим міг бути хіба що рівень взаємодії.

У “Корінтіанса” чудово виходять атаки з вчасними підключеннями з глибини. Не дивно, що Роні та Фабрісіу Ойя відзначалися у всіх трьох матчах. Захист елементарно не встигає зорієнтуватися й зрозуміти кого треба перекрити. Бо у цей момент “Корінтіанс” створює перевагу на фланзі, чи завдяки швидкості Жандерсона (гол Роні), чи підключення захисника, аби виконати подачу (гол Ойї).

У “Ітуану” головним козирем є Мартінеллі. Форвард, що відчуває момент на кілька секунд раніше за опікунів. Форвард, який миттєво використовує простір, добре працює з м’ячем на швидкості. Іноді здається, що це не він шукає голи, а вони його.

В цьому матчі це було особливо доречно, бо “Ітуану” все ж досить довго поступався супернику в кількості проникливих атак. Дещо змінити цю динаміку вдалося за рахунку 2:2, коли проявили себе інші гравці: Донізечі, Гі Мендес. І все ж головною надією “Ітуану” на успішний виступ в турнірі залишатиметься Мартінеллі.

У групі 10 всі чотири команди зберігали шанси на вихід до плей-оф. У першому матчі дня “Атлантику” обіграв “Крісьюму” 3:1, а потім з таким саме рахунком “Америка” здолала “Сан-Карлос”, який перед останнім туром був лідером групи.

У вісімнадцятій групі драматичною було розв’язка для “Паулісти”. Після нічиєї (1:1) між “Порту” та “Ред Буллом” господарі групи мали обігрувати “Віла Нову” з різницею у два м’ячі. “Пауліста” була попереду 2:1, забивши другий у меншості, але на останніх хвилинах пропустила двічі.

Щоденник Кубка Сан-Паулу: Шостий день.

“Тубарау” (штат Санта-Катарина) - “Васку” 0:0

Стартова активність “Васку” (три моменти за тринадцять хвилин) випарувалася на пекучому сонці. За температури +34 рух біля чужих воріт ставав повільнішим, і захист “Тубарау” поступово налагодив підстраховку, яка не завжди спрацьовувала під час перших атак суперника.

Втративши ритм, “Васку” ще й у власному штрафному кілька разів абсолютно несподівано залишав вільним центрфорварда “Тубарау” Діорді.

Хтозна, може пропущений м’яч навіть мобілізував би “Васку”, як це сталося у попередньому турі. Цього ж разу скоригувати гру намагалися у перерві. Вийшло не дуже. Як і раніше замало було координації в нападі. Щось з такої гри таки вдалося вичавити, і не можна не згадати, що мінімум двічі арбітр мав призначити пенальті у ворота “Тубарау”. А на 85-й хоч би один з двох поспіль ударів (Вінісіуса та Ларанжейри) міг би стати переможним.

З чотирма очками “Васку” не загрожує виліт на першому етапі, але занадто очевидних перепадів у грі перед матчами на виліт бажано позбутися.

“Сете де Дорадус” (штат Мату-Ґроссу ду Сул) - “Флуміненсе” 0:2

0:1 - Жука, 45+3 (автогол); 0:2 - Самуел, 62

Достатньо подивитися коли і як було відкрито рахунок, щоб уявити характер першого тайму. У Озаску, де грають команди цієї групи, було тридцять два градуси, тим не менш “Флу” не дозволяв собі втратити концентрацію й розгубити зв’язки між лініями.

Важливо, що не потрібно було чиїхось надмірних індивідуальних зусиль, аби це зробити. Навіть коли темп дещо зменшувався, команду не треба було тягнути комусь одному. Навпаки, кожен додавав до загальної картини і це допомогло зберегти тиск на оборону добре організованого суперника аж до компенсованого часу.

У другому ж таймі були підстави знову оцінити вміння Самуела у штрафному майданчику. Зовні у його діях ніби й немає нічого надзвичайного. Одначе його переміщення дозволяють зручно розташуватися й це суттєво спрощує роботу у завершенні атак.

“Сете де Дорадос” не так часто вдавалося потурбувати оборону “Флу”. Здебільшого завдяки Ґі Рафаелу. Ще до голу Самуела він чисто вивів Рафінью на удар, але той схибив з вигідної позиції.

Різниця між “Васку” та “Флу” в цьому турі – у схожих ситуаціях команди відреагували по-різному і максимум очок взяв той, хто не втрачав наполегливости.

“Сан-Каетану” - “Сантос” 2:1

0:1 - Веслі Піньйєру, 38; 1:1 - Рафаел Менезес, 65; 2:1 - Емерсон, 85

Першою неприємністю для “Сантоса” була відсутність травмованого Лукаса Лоуренсу. Другою, вочевидь, стало “переродження” суперника після перерви. У першому таймі свій єдиний серйозний момент “Сан-Каетану” створив у компенсований час. А до того атаки були занадто банальними. Сподівання на довгі передачі не підкріплювалися виграною боротьбою, а якось інакше “Сан-Каетану” діяв рідше.

Це дозволяло “Сантосу” грати може не з тією ж ефективністю, що й у першому матчі, але все ж кілька комбінацій з підключеннями флангових захисників запам’яталися. Мінімальної переваги мало б вистачити, якби у другому таймі “Сан-Каетану” грав так само.

А це вже категорично не влаштовувало Марсіу Ґріжжу. Тренер “Сан-Каетану” вніс настільки серйозні корективи, що важко було повірити, що це та сама команда. Змінився вихід з оборони, а далі кращою ставала робота з м’ячем у інших зонах. Гра тепер була набагато чіткішою, значно швидше “Сан-Каетану” доходив до штрафного. “Сантос” спочатку підхопив цей обмін репліками, бо у складі ніби й вистачало хороших виконавців і без Лукаса Лоуренсу.

Однак ключовими стали заміни Ґріжжу. Рафаел Менезес забив через двадцять сім секунд після появи на полі. Вихід кожного іншого гравця підтримував бажаний тиск і десь у цей момент “Сантос” почав “просідати”. Моменти іноді створювали, але більш цілісною виглядала гра “Сан-Каетану”. Переможний м’яч забивав Емерсон, який вийшов за чотири хвилини до цього.

Завдяки цьому успіху “Сан-Каетану” гарантував собі участь у плей-оф. “Сантосу” ще доведеться поборотися за це в останньому турі.

Після двох ігрових днів чимало команд вже вийшли до наступного етапу. У другій групі забезпечив собі перше місце “Сан-Жозе” зі штату Ріу-Гранде ду Сул. У третій те саме зробила “Марілія”. У цій же групі “Крузейру” є одним з грандів, яким потрібен результат у заключному матчі. ( У схожій ситуації “Ботафогу”, “Фламенгу”, "Сантос",“Васку” та “Греміу”).

У групі номер чотири “Восéм” (штат Сан-Паулу) та “Спорт” визначать хто буде першим, хто другим. Схожа ситуація ще у п’ятьох групах (7, 17, 19, 23, 31) – третій тур розставить команди по місцях. Також можуть готуватися до матчів на виліт “Атлетику Паранаенсе”, “Інтернасьйонал”, “Палмейрас”, “Оесте”, “Фламенгу де Ґуарульйос” (штат Сан-Паулу), “Мантікейра” (штат Сан-Паулу) і “Портуґеза”.

Щоденник Кубка Сан-Паулу: П'ятий день.

“Санта-Крус” (штат Ресіфі) - “Ґойяс” 0:2

0:1 - Бразиліа, 82; 0:2 - Бразиліа, 90

Не надто привабливий поєдинок. Насамперед, через надмірний технічний брак. Обидві команди старанно прагнули втілити свої задуми, однак вкрай рідко робили це без передчасних втрат м’яча. “Ґойяс” у першому турі виглядав значно краще. Справа не лише в рахунку (5:0), а й в тому, як саме команда атакувала. А цього разу майже непомітним був Флавіу, один з героїв перемоги над “Сан-Бенту”, безперервно залазили в офсайд флангові хавбеки Даніел та Ґіда.

До матчу тренер “Санта-Крус” зізнавався, що налаштовує своїх підопічних на уважну роботу в захисті, а вийшло так, що атакували іноді навіть більше за “Ґойяс”, і поки не втомився плеймейкер Пекену, розпоряджалися м’ячем навіть трохи краще. Хороший матч провів також правий захисник Варлей.

Коли ж десятий номер “Санта-Крус” дедалі рідше нагадував про себе, команді бракувало потужности в атаці. “Ґойяс” тим часом продовжував тренувати лайнсмена, хоч і були помітні спроби акуратніше працювати з м’ячем.

Парадоксальним чином усе змінило вилучення Ґуставіна на 81-й хвилині. Прискіпливий арбітр до того старанно роздавав картки футболістам й відправив на трибуну наставника “Ґойяса”. Тож пряма червона за удар після свистка та незгоду з рішенням асистента зовсім не здивувала. І раптом саме у меншості “Ґойяс” нарешті розіграв м’яч як слід. А якраз перед компенсованим часом Вінісіус змусив помилитися воротаря “Санта-Крус” й Бразиліа оформив дубль ударом у порожні ворота.

“Жакобіна” (штат Баїя) - “Атлетику Мінейру” 1:5

0:1 - Алєррандру, 49; 0:2 - Алеєррандру, 58; 1:2 - Паулу Енріке, 64; 1:3 - Феліпе Соуза, 86; 1:4 - Феліпе Соуза, 88; 1:5 - Ігор Рейс, 94

Після перших десяти хвилин було тільки одне запитання: “Як “Жакобіна” програла 1:4 у першому турі?”. Команда добре рухалася, грамотно виходила з оборони (у цій фазі відмінно проявив себе опорник Зум), симпатично комбінувала на чужій половині. У рівній, цікавій грі “Жакобіна” навіть створила гостріші моменти.

“Атлетику Мінейру” майже пішки виграв перший матч, а ось тут вже доводилося сновигати значно активніше, і це ще й не гарантувало переваги.

Відповідь на сформульоване на початку матчу запитання дав другий тайм. І не знадобилося шукати відео зустрічі “Жакобіни” з “Аґуа Санта”. Варто було Алєррандру відзначитися, маневрам “Жакобіни” в атаці не вистачало пробивної моці. Здавалося, це може виправити Паулу Енріке. Він ефектно забив головою, хоча до того боротьбу в повітрі переважно вигравали захисники “Атлетику”.

З подальшими спробами “Жакобіни” забити знову оборона впоралася досить впевнено, а от кожен контрвипад, особливо на останніх хвилинах, ставав небезпечним через хаотичне розташування суперника після втрат м’яча. “Атлетику” навряд чи награв на таку солідну перевагу, але й не скористатися такими помилками було неможливо.

“Тріндаде” (штат Ґойяс) - “Фламенгу” 1:0

1:0 - Режиналду, 6

З цього року автор найкращого голу Копіньї отримуватиме спеціяльний трофей, названий на честь Денера, переможця турніру 1991 року у складі “Португези”. За три роки після того тріумфу Денер загинув у автокатастрофі.

Два претенденти на новий приз вийшли на поле в цьому матчі. Білл з “Фламенгу” не забив, та й відіграв посередньо, а для Режиналду точний удар в матчі з найпопулярнішим клубом Бразилії має стати одним з найбільш пам’ятних епізодів кар’єри, хоч і був він не таким ефектним, як гол в матчі першого туру.

Окрім Білла слабко провели матч, особливо перший тайм, і кілька інших футболістів “Фла”. Вдруге можна відзначити апатію Реньє. Усі тільки й торочать про його божевільну клаусулу (70 мільйонів євро), а малий вже поводить себе на полі так, ніби розіпхав цю суму по кишенях.

Першу половину “Фла” провалив, а друга могла б бути сумною, якби Режиналду бив з правої так само вправно, як лівою. Він міг подвоїти перевагу на 49-й хвилині.

Надалі “Тріндаде” значно більше, аніж до перерви, працював у своєму штрафному. (У першому таймі вони просто нікого туди не пускали). Для цього, звісно, довелося напружитися й “Фламенгу”. Почали бити здалеку, подавати чи прострілювати з флангів. Якраз із фланговими передачами центральні захисники “Тріндаде” Тібурсіу та Отіліу впоралися бездоганно. Впевнено діяв і воротар Вінісіус.

Команда з Баії увесь матч провела може й без особливих атакувальних амбіцій, але дуже злагоджено та розважливо. І гарантувала собі місце у плей-оф не пропустивши жодного м’яча. “Фламенгу” вихід до наступного етапу виборюватиме в останньому турі. Можна згадати, що після попередньої перемоги в Копіньї, наступного року “Фла” з групи не вийшов.

“Лагарту” (штат Сержипі) - “Греміу” 2:2

1:0 - Вінісус, 11; 1:1 - Джоната, 71; 2:1 - Вінісіус, 86; 2:2 - Савіу, 92

Найшаленіший з усіх побачених поєдинків. Можна навести висновки Рікардінью, блискучого в минулому півзахисника, чемпіона світу-2002, який коментував цей поєдинок на бразильському каналі SporTV. Після першого тайму: “Не скажеш, що “Греміу” грає погано, хіба що не вистачає точности у завершенні”. Після матчу: “Зрозуміло, що “Греміу” створив чимало моментів, але й “Лагарту” виклався повністю”.

Це справді той випадок, коли фаворит мав би перемагати з великим рахунком, але й нічию можна назвати справедливим підсумком. “Лагарту” зіштовхнувся із суперником, що грає швидко, агресивно, чудово комбінує. І продемонстрував дивовижне вміння тримати удар. Цим команда нагадала Тайсона Ф’юрі. Здавалося б “Лагарту” давно мав бути в нокауті, а команда вперто зводилася на ноги й чіплялася за найменший шанс. Спочатку для того, щоб захистити мінімальну перевагу, потім – бо вже було б прикро віддати стільки сил намарно. Тому другий гол Вінісуса й суперечив логіці матчу, і водночас ідеально їй відповідав. Так само, як і точний удар Савіу в компенсований час.

P.S. В Лагарту народився Дієгу Коста.

“Серра” (штат Еспіріту Санту) - “Сан-Паулу” 0:3

0:1 - Ґабріел Новаес, 44; 0:2 - Ґабріел Новаес, 59; 0:3 - Родрігу Нестóр, 82

“Сан-Паулу” презентує версію команди, що відрізняється від попередніх. Ця є більш атлетичною. Це не означає “менш технічною”, з цим у академії “Сан-Паулу” проблем ніколи не було, але менше стало нестримности у побудові атак.

Зараз “Сан-Паулу” може розчавити суперника, особливо такого крихкого, як “Серра”, і тому не поспішає забивати, або точніше не переймається тим, що тайм закінчується, а стартовий рахунок не змінився. А потім опорник Дієгу віддає ювелірний довгий пас низом і потужний центрфорвард Ґабріел Новаес забиває першим дотиком.

У “Серри” ж, сил якраз для того, щоб стримувати цей тиск, йти в боротьбу після чергової подачі, навіть якщо перевага на боці опонента. Тож капітана “Серри”, центрбека Таллісома, відвезли до лікарні зі струсом мозку, а для “Сан-Паулу” це був звичайний матч, в якому Новаес знову пробив голкіпера, а Родрігу Нестóр показав, що у цій команді є кому класно завдати удару з-за меж штрафного.

Щоденник Кубка Сан-Палу: Четвертий день.

“Крісьюма” (штат Санта-Катарина) - “Америка” (штат Мінас-Жераїс) 2:3

0:1 - Педру, 19; 0:2 - Педру, 30; 1:2 - Ґуставінью, 32; 1:3 - Педру, 37; 2:3 - Рейналду, 68 (пен)

Обидві команди дещо несподівано програли у першому турі. Обидві розраховували на інший результат у цьому матчі. Першою свої аргументи навела “Америка”. Пресинг був ефективним, дуже чітко розставляли акценти в атаках. Особливо на правому фланзі, де чудово взаємодіяли захисник Роналду та атакувальний хавбек Роні.

Щоправда у першій результативній комбінації вистачило точного довгого пасу Роналду, а далі вже Педру холоднокровно розібрався із захисником та голкіпером.

У першому турі Педру залишився в запасі, але навряд чи будуть підстави його туди повертати. Він миттєво орієнтувався у ситуації й випереджав опікунів бодай на темп у кожній результативній атаці.

Другий м’яч “Америка” забила після контрвипаду, бо в ці хвилини “Крісьюма” почала краще розпоряджатися м’ячем й потроху створювати моменти. Попередні спроби діяти швидко й доправляти м’яч парі форвардів вертикальними передачами провалювалися через низьку якість цих пасів. Варто ж було додати у точності й Жулімар з Лукіньясом почали опинятися на ударних позиціях. Наполегливішими були й інші гравці атаки і один з них, Ґуставінью, скористався помилкою центрбека Луїзау.

Швидко повернувши перевагу в два м’ячі “Америка” не збиралася зводити “стіну” біля своїх воріт, а продовжувала активно відбирати м’яч на чужій половині й комбінувати гостріше за суперника і на початку другого тайму. “Крісьюмі” в ці хвилини не вистачало організатора атак в півзахисті.

Допомогла, натомість, поява Рейналду попереду. Його маневри повернули гостроту вертикальним атакам.

Після травми Роні “Америка” трохи втратила в мобільності та все ж залишалася достатньо збалансованою щоб не дати супернику створити щось небезпечне в останні півгодини. Інтрига зберігалася радше через мінімальну перевагу однієї з команд, але й цього було достатньо, щоб інтерес до матчу не зникав до останніх хвилин.

“Бататаїс” (штат Сан-Паулу) - “Інтернасьйонал” 0:2
0:1 - Шклєчі, 31 (автогол); 0:2 - Бреннер, 55 (пен) Два роки тому “Бататаїс” дійшов до півфіналу. А коли з’ясувалося, що “Пауліста” порушила у тому матчі регламент, то маловідомий клуб взагалі взяв участь у вирішальному поєдинку й гідно протистояв потужному “Корінтіансу”.

Зараз, після невдачі в першому турі, бажано було брати очки проти іншого представника еліти і цікаво, що якби “Бататаїс” це зробив, то аж ніяк не завдяки грі “на контратаках”. Сидіння біля своїх воріт навпаки призводило тільки до вервечки моментів “Інтера”. Варто ж було “Бататаїсу” спробувати довше працювати з м’ячем, і в око впадало, що футболісти для цього є.

“Проблемою” був “Інтер”. Бо навіть створене, а тим більше реалізоване, цією командою не корелює з обсягом та глибиною колективної роботи. Інтенсивність “Інтера” здавалася “невидимою” настільки грамотно футболісти займали позиції з м’ячем та без нього, настільки еластичними були лінії та взаємодія між ними.

“Інтер” залишив приємне враження і тут можна згадати, що зазвичай на цьому турнірі такі перші оцінки виявляються досить точними. Принаймні важко назвати за останні десять років чемпіона, що не переконував би з самого початку. А вже після групового етапу можна було більш-менш чітко окреслити коло претендентів. “Інтер” потрапляє наразі до такого списку, при всій його умовності та недосконалості.

“Куяба” (штат Мату-Ґроссу) - “Ботафогу” 1:0

1:0 - Лукас, 77

Щороку обов’язково розчаровує хтось із грандів. “Ботафогу” у двох турах набрав одне очко й забив один м’яч. Чим не розчарування? Особливо на тлі монотонної гри. Кмітливістю, різкістю виділявся хіба що Рамонзінью. Цього не вистачало навіть тоді, коли “Куяба” опускалася занадто близько до свого штрафного.

Варто, до речі, відзначити, як відпрацьовували в обороні флангові атакувальні хавбеки. Особливо Макс на правому фланзі. Сновигав невтомно, встигав створювати загрози чужим воротам (у нього був найкращий момент “Куяби” в першому таймі) та блокувати підключення лівого захисника Лукаса Барроса. Власне наприкінці першого тайму, коли Макс трохи “наївся”, Баррос виконав найгостріші свої передачі.

Та все ж найнебезпечнішим у складі “Ботафогу” був Рамонзінью й після його заміни на 68-й хвилині “Куяба” ще активніше переходила в атаку. Як і у першому таймі, почали це робити десь хвилин після п’ятнадцяти, а відсутність на полі Рамонзінью стала додатковим бонусом. І надалі все склалося для “Куяби” як для власника щасливого лотерейного квитка. Забили, за дві хвилини після цього “Ботафогу” залишився вдесятьох. І у повних складах “Ботафогу” гру особливо не контролював, що вже й казати про емоційну, але малопродуктивну навалу на останніх хвилинах.

Шанси на вихід з групи ще залишаються. В останньому турі “Ботафогу” потрібно обіграти “Франкану”, яку влаштовуватиме нічия.

“Ліненсе” (штат Сан-Паулу) - “Крузейру” 1:1

0:1 - Кайю, 4; 1:1 - Аліссон, 40

Напрочуд парадоксальний матч. Півгодини “Крузейру” домінував більш ніж очевидно й суперник не знаходив бодай шпаринки, щоб підійти ближче до воріт Жонатана Браса. Що сталося потім, чому так різко “Крузейру” випустив все з рук, сказати важко.

“Ліненсе”, в свою чергу, використав це якнайкраще. Особливо у другому таймі. Адже нічиєї було замало. У стартовому матчі “Ліненсе” поступився “Марілії”. Хоч на рівні перших команд ці два суперники зустрічалися не дуже часто, їхнє протистояння є досить принциповим, тож поразка від “Марілії” була вдвічі неприємною. Забути про неї допомогла б перемога над “Крузейру”. І “Ліненсе” не вистачило лише трохи.

У другому таймі не поступалися у боротьбі, й це теж могло стати несподіванкою для фаворита. Не гірше, а то й краще виходили з оборони через пас, добре знаходили вільні зони.

Шанс вийти вперед у “Ліненсе” був після помилки судді. Він не розгледів, що порушення правил було за два з половиною метри від штрафного й призначив пенальті. Аліссон, який у першому таймі ефектно забив з двадцяти метрів, не переграв голкіпера з одинадцятиметрової позначки.

“Крузейру” ж, навіть попри вихід після перерви найкращого бомбардира Вінісіуса Попó, майже нічого не створив.

“Сіноп” (штат Мату-Ґроссу) - “Корінтіанс” 1:4

0:1 - Фабрісіу Ойя, 13; 0:2 - Роні, 28; 1:2 - Ейтор, 30; 1:3 - Жуан Селері, 64; 1:4 - Натан, 75

Цього разу “Корінтіанс” не кинув грати після першого тайму. І не тому, що перевага в рахунку була скромною. Гол “Сінопа” впав з неба неочікуваним подарунком. Навряд чи центральний захисник Роналд та воротар Дієгу повторили б “на замовлення” серію помилок, що дозволила відзначитися Ейтору.

“Корінтіанс” володів м’ячем майже безперервно й хіба що часто збирав забагато гравців у центрі. Це лише спрощувало завдання обороні “Сінопа”. Значно гостріше “Корінтіанс” атакував, коли вмикалися фланги. Або точніше, той фланг, на якому опинявся Жандерсон. Бо у другій результативній атаці він змістився ліворуч, хоча значно більше часу проводить на правому фланзі.

Вже у другому таймі частіше підключався до атак лівий захисник Лукас Пітон. Він асистував Селері. Суперник міг лише багато й старанно рухатися, сподівався зберігати якнайдовше мінімальне відставання, й може навіть розжитися іншим дарунком долі. Але молодь “Корінтіанса” не збиралася ганьбитися на очах Фабіу Карілле, тренера першої команди.