Copa Libertadores-2008: Групи 6-8

У шостій групі є лише одна команда, шанси якої в турнірі можна оцінити як високі. Так, «Чивас» з Гвадалахари програли у другому турі, але, по-перше, могли це собі дозволити, по-друге, навряд чи вони матимуть проблеми у домашніх поєдинках.


У чемпіонаті Мексики команда Ефраїна Флореса поки що йде без поразок і грає у звичний комбінаційний футбол. Склад «Чивас», у якому принципово відмовляються від легіонерів, стабільний, і кожен з провідних виконавців має вже достатній досвід виступів у змаганнях під егідою КОНМЕБОЛ.


Ще й Уго Санчес погодився на те, щоб лише двоє представників «Чивас» грали за олімпійську збірну. Тож, як це бувало раніше, на виступах у КЛ поїздки гравців до збірної не позначатимуться. (У 2005-му «Чивас» другим складом програли перший півфінальний матч «Атлетико Паранаенсе» з рахунком 0:4).


Луїс Мічел у воротах, Рейносо, Магальйон — у обороні, Моралес, Сантана — у півзахисті, Омар Браво в атаці. У кожній лінії є яскраві футболісти, яким вже мабуть час серйозно поборотися за перший для Мексики Кубок Лібертадорес. Донині мексиканські команди лише кружляли навколо трофею. «Чивас» виглядає найпотужнішою з усіх мексиканських команд, що беруть участь у цьогорічному розіграші, тож і очікують від них не лише виходу з групи.


Щось подібне можна було б сказати і про бразильський «Сантос». Рік тому. Зараз вихід навіть з такої групи буде для команди Емерсона Леао досягненням. У чемпіонаті штату «Сантос» не демонструє стабільної гри. Коли здається, що вдалося знайти оптимальну тактичну схему та оптимальне поєднання гравців, навіть зусиль не надто сильного суперника буває достатньо, аби пошук розпочався знову. Перший матч «Сантоса» у КЛ показав, що ані бразильський гранд, ані його суперник — «Депортиво Кукута» з Колумбії не зможуть, як рік тому, зіграти у півфіналі.


З «Кукути» напередодні старту сезону пішов тренер Хорхе Луїс Берналь. Пішов, бо керівництво клубу розпродало найкращих гравців і не поспішало шукати їм належну заміну. Попри те, що новий наставник Педро Сармьєнто здобував у своїй кар’єрі і чемпіонські титули, його теперішня команда неконкурентоспроможна, що вдома, що у міжнародному змаганні.


Не зрозуміло навіщо залишився ще на півроку (влітку він переходить до «Коло Коло») талановитий Макнеллі Торрес, який має все тягнути на собі. Партнери не завжди розуміють його задуми, і ще частіше не можуть використати його філігранні передачі.


Болівійський «Сан-Хосе» доповнює цю трійцю бідних та скромних. Цій команді цілком може бути достатньо одного очка у перших двох матчах. Адже грали їх болівійці на виїзді. А тепер вони чекатимуть суперників на висоті 3 700 метрів і намагатимуться вичавити з цієї кліматичної переваги хоч би дві перемоги.


У сьомій групі інтриги значно більше. «Сан-Паулу», як завжди у першій половині року, налаштовується на завоювання Кубка Лібертадорес. І старт бразильського гранда, якщо зважити на те, що команда ще далека від оптимальної форми, має задовольняти шанувальників трикольорових.


«Сан-Паулу» бере очки на досвіді, на вмінні скористатися найменшими помилками суперника. З групи «Сан-Паулу» має виходити хоч би й на класі виконавців та класі загальнокомандному.


Колумбійський «Атлетико Насьйональ» втратив двох гравців, що могли б зробити команду Ектора Кінтабані претендентом мінімум на півфінал. Але бомбардир Віктор Уго Арістісабаль закінчив кар’єру, а здібний плеймейкер Альдо Леаль поїхав до Мексики. Ще й перший матч пропустив найкращий опорний хавбек Колумбії — Амайя — і саме в середній лінії «Насьйоналю» не вистачило сил та досвіду, аби переграти «Сан-Паулу».
Повернення Амайї, вкупі з натхненною грою Суньїги (правий захисник), Давіда Кордоби (атакувальний хавбек) та Кармело Валенсії (форвард) має вистачити для боротьби за місце у плей-офф.


Особливо якщо зважити на те, що чилійський «Аудакс Італьяно» розпочав турнір вкрай невдало. Щоправда не за грою, а за результатами. Зірка команди — Карлос Вілльянуева, який ображався на увесь світ через те, що його не відпустили до Європи, лише починає розігруватися, і саме від того, наскільки швидко він заграє як вміє залежатиме доля команди.


Бо навіть з «половиною» Вілльянуеви «Аудакс» комбінує досить симпатично, але забуває реалізовувати створене.


Саме так було у матчі проти парагвайського «Спортиво Лукеньйо». Гості економніше поставилися до реалізації моментів, і навіть очолили після першого туру таблицю групи. Ось справді команда-загадка. Можна було очікувати, парагвайці все таки, що вони вперті, вміють добре захищатися. Але ж і гравців втратили після чемпіонства на початку минулого року (голкіпер Вільясанті перейшов до «Аудаксу»), і безлад повний у керівництві клубу (турне по Чилі довелося відмінити, бо не змогли купити квитки на рейс до Сантьяго), а три очки вже є.

У восьмій групі дуже солідно почав «Флуміненсе». Команда Ренату Гаушу демонструє напрочуд цілісну гру. Володаря Копа Судамерикана-2007 розчавили класно. Мокрого місця не залишилося. Вдало вписався в команду аргентинський хавбек Даріо Конка. З особливою насолодою грають у Лібертадорес (це ж бо вперше) форварди-ветерани Додо та Вашингтон. Лінія оборона змін не зазнала, тож надійний фундамент залишався ще з минулого року і «Флу» сповнений бажання поборотися за трофей.


Розчаровує парагвайський «Лібертад». Команда, що не один рік стабільно виходила до плей-офф зараз програла два стартових поєдинків і у обох виглядала блідою тінню того колективу, що міг кинути виклик кому завгодно.
Це при тому, що гравці залишилися ті самі. Проблем з грішми в клубі немає завдяки мільйонеру-власнику, тож і підстав для такого слабкого старту не було.


Єдине, на що може сподіватися «Лібертад» — вдалий виступ на своєму полі. Зрештою обох поразок на старті команда зазнала на виїзді. Тільки от варто хоч щось втратити вдома, і до наступного раунду проскочать клуби зі значно скромнішими бюджетами.


Аргентинський «Арсенал» довів минулого року, що скромність клубу, ще не означає скромності у бажаннях. Унікальний виступ у Копа Судамерикана (жодної домашньої перемоги і виграш трофею) лише підняв апетит команди Густаво Альфаро. Такий шматочок, як «Флуміненсе» «Арсеналу» ще не проковтнути, а от усіх інших аргентинці готові перемолоти.


У «Арсенала» дуже добре поставлена контратакувальна гра. Моторні флангові оборонці (Діас, Еспінола) та півзахисники (Якуссі чи Андріссі на лівому фланзі, Каррера чи Гарньєр на правому) можуть миттєво розігнати атаку. Мудрий Хосе Луїс Кальдерон у свої тридцять сім рухається може й не так швидко, але завжди намагається опинитися там, де матиме достатньо простору для гострого продовження комбінації.


А ще є 20-річний Алехандро Гомес, який у цьому сезоні вже частіше виходить у стартовому складі. Попри розгром у Бразилії «Арсенал» залишається небезпечною командою.


Еквадорський ЛДУ небезпечний для суперників насамперед на своєму полі. Вдома ЛДУ починав. Взяли чотири очки. Нормальний, але не ідеальний старт для команди, що запросила кількох знаних гравців (Августін Дельґадо, Франклін Салас, Клаудіо Біелер) саме заради успіху у КЛ. Адже ЛДУ саме на домашні матчі завжди покладає більше надій. І наскільки б жвавішою не стала гра з появою у середній лінії Едера Ваки та Вільяма Араужо, стосується це, насамперед, якраз домашніх матчів. На виїзді ЛДУ воліє зачаїтися, упіймати суперника на контратаці, але не так вже й часто це виходить.

Copa Libertadores-2008: Група 4

Коли минулого року Жоел Сантана очолив бразильський «Фламенго», досвідчений тренер мав лише врятувати команду від вильоту. Хоча склад у команди був непоганим, а у запасі було чимало матчів, керівництво клубу вирішило, що Ней Франку своє відпрацював і потрібен саме Сантана, якому вже доводилося виконувати подібне завдання раніше.


Сантана вдихнув нове життя у команду і вивів її до Кубка Лібертадорес. На старті нового сезону «Фла» вже виграв перший етап чемпіонату штату. У міжнародному змаганні команда Сантани прагне діяти максимально ефективно, без надмірних витрат енергії. Ця тактика ледь не призвела до втрати очок у другому матчі, але переможний м’яч на 89-й хвилині «Фла» схоже влаштовує так само, як і на першій.


Зіграний склад — головний козир «червоно-чорних». Гравці вже звикли один до одного, тренер не завантажує їх чудернацькими тактичними вигадками, і з цієї простоти «Фла» витискає максимум, розігруючи комбінації «по пам’яті». Достатньо у складі гравців (Жуан, Лео Моура, Ібсон, Ренату Аугусту (який, щоправда, зараз не грає через травму)), здатних прикрасити ці комбінації нестандартними індивідуальними діями. Без перших двох сьогоднішній «Фламенго» уявити неможливо.


Флангові захисники активно грають ледь не в кожній бразильській команді, та навряд чи хоч ще десь вони є ключовими виконавцями в атаці, попри те що у середній лінії зібрані аж ніяк не нездари.


Неминуче м’яч потрапляє до когось з них, і навіть за всієї обмеженості варіантів, що є у флангового гравця, як Жуан, так і Лео Моура, регулярно загострюють атаки команди.


На відміну від «Фла» уругвайський «Насьйональ» діяти акуратно змушує життя. Херардо Пелуссо ще не встиг створити команду, що могла б увесь матч диктувати супернику свої умови. Тренер потроху підібрав до півзахисту цікавих виконавців (останні придбання — Ліґуера та Бертоло), які мають навести лад в центрі поля.


У атаці до юного таланту Бруно Форнаролі приєднався знаменитий «Ченґе» Моралес.
Форнаролі ще має навчитися реалізовувати численні моменти, які він часто створює завдяки індивідуальним зусиллям, і грати без очевидних спадів. Моралес після повернення на Батьківщину жадає титулів, немов початківець, а не без п’яти хвилин почесний пенсіонер.


Форнаролі, коли стане «дорослим», у «Насьйоналі» довго не затримається. Моралес, коли вгамується, зможе допомагати команді морально. Для кожного з них цей сезон по-своєму важливий, тож ані один, ані інший не заспокояться, поки «Насьйональ» не вийде з групи.


Перуанський «Коронель Болоньєсі» команда занадто скромна, щоб завадити уругвайцям, і тим більше «Фламенго», потрапити до плей-офф. Дебютантів Копа Лібертадорес підводить атака. Минулого року прогрес в грі захисту дозволив команді з Такни виграти Клаусуру, попри те що в Апертурі «КБ» фінішував на останньому місці.


Без серйозних провалів грає захист і зараз, у Кубку Лібертадорес, але підопічні Хуана Рейносо чи не найгірше за всіх реалізовують моменти. Тож, якщо ситуація раптом не зміниться, нема чого і розраховувати на щось більше, аніж на останнє місце в групі.


Інший представник Перу − «Сьєнсьяно» − значно досвідченіший учасник континентальних змагань. (Команда з Куско навіть виграла Копа Судамерикана). Тобто від «Сьєнсьяно» ніби й потрібно чекати сюрпризів. Хоч у самому Перу «Сьєнсьяно» називають команду повільною та передбачуваною, «Насьйональ» вдалося обіграти, а з «Фла» все ледь не закінчилося нічиєю.


«Сьєнсьяно» любить повозитися з м’ячем у центрі поля (у середній лінії колоритно виглядає 40-річний Хуан Басалар), дочекатися якнайзручнішої нагоди відправити у прорив швидкого Масакацу Саву. Інший форвард − Густаво Васальйо − здебільшого діє у штрафному майданчику і робить це у поточному сезоні дуже ефективно. Він забив усі три м’ячі команди у Копа Лібертадорес і відзначився у єдиному матчі чемпіонату, в якому Наварро випустив основний склад.


Готовність жертвувати національною першістю заради міжнародних успіхів — свідчення серйозних намірів команди. І якщо не варто ставити під сумнів вихід з групи «Фламенго», «Сьєнсьяно» повільно та передбачувано ще може зіпсувати життя «Насьйоналю».