пʼятниця, 29 січня 2010 р.

CAN-2010: Півфінали


Гана – Нігерія 1:0


Подвійне дежа вю. Гана грала точнісінько як з Анголою. Нігерія — так само, як проти Замбії. Нічого дивного, що в одних організували взяття воріт Асамоа та Ґьян. Не дивує і те, що в інших знову не знайшлося організатора атак.



Алжир – Єгипет 0:4


Це був розкішний акт канібалізму. Як справжні гурмани, єгиптяни нікуди не поспішали. Жертві навіть дали сорок хвилин на те, щоб повірити у можливість ще одного дива. Та варто було Аллішу порушити правила у штрафному, і єгиптяни почали акуратно, зі смаком відрізати від суперника по шматочку.


У алжирців не витримали нерви. Ще два вилучення нагадували спроби закінчити це знущання якомога швидше. Ще б пак. Суперник грав настільки цілісно, органічно, виглядав настільки невразливим, що тільки в істериці могли алжирці виплеснути свій розпач.


У 1989-му мінімальна перемога у скандальному матчі з Алжиром відкрила збірній Єгипту шлях на чемпіонат світу. Минуло двадцять років і Алжир примудрився не пустити на Мундіаль беззаперечно кращу команду континенту.


Тож якою б вишукано знущальною не була ця перемога єгиптян, язик не повертається назвати її помстою. Адже навіть якби вони забили удвічі більше, учасником чемпіонату світу все одно залишився б Алжир.


Тож якби ми придивлялися пильніше, може, побачили на очах єгиптян крокодилячі сльози…